пружинитися

НАПРУ́ЖУВАТИСЯ (про тіло, м'язи і т. ін. — під впливом фізичних зусиль ставати пружним, тугим), НАПИНА́ТИСЯ, НАТЯГА́ТИСЯ (НАТЯ́ГУВАТИСЯ), ПРУЖИ́НИТИ, ПРУЖИ́НИТИСЯ розм., ПРУ́ЖИТИСЯ рідше (напружуватися і розслаблюватися, часто ритмічно). — Док.: напру́житися, напну́тися (нап'ясти́ся), натягти́ся (натягну́тися). Все тіло дивно напружилось в нього (М. Коцюбинський); Видко було, як мускули на руках нап'ялись, мов пружини (Леся Українка); До хвилюючого дрижання натягується тіло (М. Стельмах); Карпенко ще сидить на місці, але видно, як пружинять його м'язи на шиї (В. Собко); "Ану, хто перший підніме голос і руку" — без остраху пружинилось мускулисте тіло (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пружинитися — пружи́нитися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пружинитися — -иться, недок., розм. Те саме, що пружинити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пружинитися — ПРУЖИ́НИТИСЯ, иться, недок., розм. Те саме, що пружи́нити 1. Дві довгі дошки перекинуто з борта на берег .. Дошки гнуться, пружиняться під .. ногами (З. Тулуб); Одягнений просто, якщо не бідно для такого володаря .. Словник української мови у 20 томах