прут
РІ́ЗКА (зрізана або поламана тонка, гнучка гілка), ПРУТ, ХМИЗИ́НА, ХВОРОСТИ́НА, ДУБЕ́ЦЬ, ДУ́БЧИК розм., ХЛУДИ́НА розм.; ЛОЗИ́НА, ЛОЗА́ розм. (із стебла лози); ХЛИСТ (для верхової їзди, дресирування звірів тощо). Що із тебе, сухий дубе, Нічого не буде, А із мене, березини — Віники да різки (П. Чубинський); Била мене матуся Березовим прутом (пісня); Професор зосереджено щось креслив хмизиною по піску (О. Гончар); От уже клунок і хворостина від собак лежать на санчатах (М. Стельмах); Я мовчки одломив з верби молодий дубець — поганяти коня (Г. Косинка); Зломивши дубчика з кущів, Щоб півня добре стьобонути, Перехрестивсь він та й побрів (Я. Щоголів); Грицько, потрушуючи хлудиною, реготався (Панас Мирний); Мати взяла лозину й загнала свого хваленого хазяїна аж на піч (С. Чорнобривець); Панночка тим часом сіла на найближчу лавку і швидко-швидко збивала з-під ніг камінці хлистом (Леся Українка).
СТРИ́ЖЕНЬ (предмет видовженої форми, який є осьовою або опорною частиною чого-небудь; взагалі предмет такої форми), СТЕ́РЖЕНЬ рідше, ШПЕНЬ, ШПЕ́НИК, ШПЕНЬО́К (невеликий); ШПИ́ЛЬКА (цвях або болт без головки); СЕРДЕ́ЧНИК (стрижень, який є внутрішньою частиною чого-небудь або на який намотується, насаджується щось); ШТОК, ШТИР, ШТИФТ (металевий циліндричний стрижень); ШВОРІНЬ (ШКВО́РІНЬ рідше) (металевий або дерев'яний стрижень, що є віссю у возі); ПРУТ (тонкий, довгий металевий стрижень); ШПИЛЬ (загострений стрижень на будівлі). Обидва крюки зварювалися не поверхнево, а серцевиною, зчіпалися молекули з молекулами в самій глибині залізного стрижня (І. Сенченко); Бичок упевнено підійшов до рукомийника і став тикати тупим носом у стержень, підхоплюючи губами струмок холодної води (С. Журахович); Сердечник індукційної печі.
Значення в інших словниках
- прут — Прут: — (поля) — вузенька ділянка землі, міра довжини (3,5 метра) [1] — (поля) вузенька, як прут, нивка [III] — (поля) міра довжини: 3,5 метра [X] — вузенька ділянка (землі), міра довжини (3... Словник з творів Івана Франка
- прут — (тонка гнучка билина) хлист, різка, (з лози) лозина, (сухий) хворостина. Словник синонімів Полюги
- Прут — Прут іменник чоловічого роду річка в Східній Європі Орфографічний словник української мови
- прут — Хворостина, хлудина, різка, дубець, хмизина, (з лози) лозина; (металевий) стрижень; пруток, прутина, зб. пруття. Словник синонімів Караванського
- прут — див. палиця; стебло Словник синонімів Вусика
- прут — [прут] прута, м. (на) -т'і, мн. -ти, -т'іў два прутие Орфоепічний словник української мови
- прут — прута, ч. 1》 Тонка гнучка гілка без листя. || Довга тонка гілка, якою женуть худобу; хворостина. || Тонка лозина, призначена для тілесного покарання; різка. || Стебло, тонка гілка дуже гнучкої рослини. 2》 Тонкий, довгий металевий стрижень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прут — Лозина, лозинка, хлудина, хлудинка, бізун, дубель, див. хворостина, різка Словник чужослів Павло Штепа
- прут — ПРУТ, пру́та́, ч. 1. Тонка гнучка гілка без листя. Вирізав прут, а самого ним б'ють (прислів'я); Дівки на прутах роз'їжджали, Ціпками хлопців муштровали [муштрували] (І. Котляревський); Незнайомець не відповів, продовжуючи цьвохкати прутом (О. Словник української мови у 20 томах
- прут — Бог прутом не карає. Бог карає іншим способом, як люди. Прут ріка дика, викидає з хати чи то хлоп, чи владика. Гірська ріка Прут у Східній Галичині, дуже бистро пливе і як вилляє то забирає хати без розбору чиї вони є. Приповідки або українсько-народня філософія
- Прут — Р. в Україні (Івано-Франківська та Чернівецька обл.) та на кордоні Молдови з Румунією; ліва притока Дунаю; довж. 967 км (на території України — 272 км), площа басейну 27,5 тис. км2; витоки на пн. схилах хребта Чорногора в Укр. Універсальний словник-енциклопедія
- прут — Прут, -та м. Хлыстъ, прутъ, розга. Грин. III. 657. Бог не карав прутом. Ном. № 53. Ой у лісі на горісі скаче птах по пруті. Чуб. V. 630. Зелізний прут. Грин. III. 657. ум. прутик, пруточок, прутчик. Прутчик... зламав. Млак. 103. Словник української мови Грінченка