прянощі
ПРЯ́НОЩІ (ПРЯ́НІСТЬ рідше) (рослини, що використовуються як приправа до їжі); КОРІ́ННЯ (коренеплоди). Замовляв (обід) Кошарний. Коньячок.., шашлик по-карськи: гранчасті шматки баранячого м'яса, засмажені до червоності, прошпиговані прянощами й збризнуті помідорним соком (П. Загребельний); В клуні пішов дух вареної горілки, меду, перцю та усякого коріння (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прянощі — пря́нощі множинний іменник Орфографічний словник української мови
- прянощі — -ів, мн. Рослини, в коренях, листках чи плодах яких містяться ароматичні або пекучі на смак речовини, що використовуються як приправа до їжі. || Продукти рослинного походження, що їх додають у невеликих кількостях до харчових продуктів для надання їм приємного запаху і смаку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прянощі — ПРЯ́НОЩІ, ів, мн. Рослини, в коренях, листках чи плодах яких містяться ароматичні або пекучі на смак речовини, що використовуються як приправа до їжі. Словник української мови у 20 томах