пріоритет

ПЕРЕВА́ГА (якість, властивість, що вигідно вирізняє кого-, що-небудь), ПЛЮС розм.; ПРИНА́ДА (те, що приваблює); ПЕ́РШІСТЬ, ВИ́ЩІСТЬ, ЗВЕ́РХНІСТЬ, ВЕРХ, ПЕРШЕНСТВО́ рідше, ПРІОРИТЕ́Т книжн., ПРИМА́Т книжн. (те, що забезпечує провідне місце); КО́ЗИР розм. (те, що у відповідний момент сприяє успіху). Знайдено сто і одну перевагу кравецького фаху перед іншими (Ірина Вільде); Хапкий (хлопець) до всякого діла, а це неабиякий плюс (О. Гончар); Довго умовляв її Лейбко зв'язати у клунок свої речі, малював перед нею принади бердичівського життя (Н. Рибак); І з того моменту, коли сільська дячиха смиренно й одверто признала вищість своєї станіславської колежанки, — між ними запанувала цілковита гармонія (Г. Хоткевич); Він нічим не підкреслював своєї зверхності над нами (В. Земляк); Діло перед думками має першенство (Уляна Кравченко); Три лейтенанти аж почервоніли. Адже мова йшла про пріоритет родів військ, представниками яких вони були (Ю. Мокрієв); Пам'ятаючи про примат змісту над формою, ми ніяк не можемо нехтувати формою (М. Рильський); Вона добре обміркувала, чим критиме своїх опонентів — народним мистецтвом, це був її головний козир (М. Ю. Тарновський).

ПЕ́РШІСТЬ (становище того, хто зробив що-небудь першим), ЛІ́ДЕРСТВО, ПЕРВОРО́ДСТВО книжн., ПЕРШЕНСТВО́ рідше; ПРІОРИТЕ́Т (у відкритті, винаході тощо). Першості в сім'ї і в класі Саша досяг спокійно, зовсім непомітно (В. Канівець); Останнім часом багато говорять про самостійність сучасної ділової жінки, що захопила лідерство і на роботі (з журналу); Кінематографія виступає тут (при екранізації літературних творів) не у всеозброєнні свого первородства, а скоріше як спосіб для більш чи менш повного вираження суті літературного явища (О. Досвітній); (Маков:) Вам належить першенство. Ви прочитали китайський напис (І. Кочерга); — Ви самі на заводі доведете своє право на пріоритет у цьому відкритті (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пріоритет — пріорите́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пріоритет — (на що) першість, примат; ФР. КН. перевага <н. мати пріоритет>. Словник синонімів Караванського
  3. пріоритет — -у, ч. 1》 Першість у якому-небудь відкритті, винаході, висловленні ідеї. 2》 Переважне, провідне значення кого-, чого-небудь; перевага над кимсь, чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пріоритет — див. першенство, примат, преміненція Словник чужослів Павло Штепа
  5. пріоритет — ПРІОРИТЕ́Т, у, ч. 1. Першість у якому-небудь відкритті, винаході, висловленні ідеї. – Ви саме на заводі доведете своє право на пріоритет у цьому відкритті! (Ю. Шовкопляс); Хто ж перший руський літописець: Нестор чи хтось інший?... Словник української мови у 20 томах
  6. пріоритет — (англ. рriority) 1. переважне, найважливіше значення чогось. 2. головне у відкритті, винаході. 3. в інформатиці – число, приписане до задачі, процесу або операції, яке визначає черговість їхнього виконання або обслуговування. Економічний словник
  7. пріоритет — пріорите́т (нім. Prioritat, від лат. prior – перший) 1. Першість у відкритті, винаході, висловленні ідеї. 2. Переважне право, значення чогось. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. пріоритет — Пріорите́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. пріоритет — ПРІОРИТЕ́Т, у, ч. 1. Першість у якому-небудь відкритті, винаході, висловленні ідеї. — Ви саме на заводі доведете своє право на пріоритет у цьому відкритті! (Шовк., Інженери, 1956, 291); Біографія цієї людини [М. Словник української мови в 11 томах
  10. пріоритет — рос. приоритет першість у відкритті, висловленні ідеї; переважне право, значення. Напр., пріоритетні напрями розвитку, пріоритетні галузі економіки тощо. Eкономічна енциклопедія