пріоритет

Значення в інших словниках

1. пріоритет — пріорите́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. пріоритет — (на що) першість, примат; ФР. КН. перевага <н. мати пріоритет>. Словник синонімів Караванського
3. пріоритет — див. першенство, примат, преміненція Словник чужослів Павло Штепа
4. пріоритет — ПРІОРИТЕ́Т, у, ч. 1. Першість у якому-небудь відкритті, винаході, висловленні ідеї. – Ви саме на заводі доведете своє право на пріоритет у цьому відкритті! (Ю. Шовкопляс); Хто ж перший руський літописець: Нестор чи хтось інший?... Словник української мови у 20 томах
5. пріоритет — (англ. рriority) 1. переважне, найважливіше значення чогось. 2. головне у відкритті, винаході. 3. в інформатиці – число, приписане до задачі, процесу або операції, яке визначає черговість їхнього виконання або обслуговування. Економічний словник
6. пріоритет — пріорите́т (нім. Prioritat, від лат. prior – перший) 1. Першість у відкритті, винаході, висловленні ідеї. 2. Переважне право, значення чогось. Словник іншомовних слів Мельничука
7. пріоритет — ПЕРЕВА́ГА (якість, властивість, що вигідно вирізняє кого-, що-небудь), ПЛЮС розм.; ПРИНА́ДА (те, що приваблює); ПЕ́РШІСТЬ, ВИ́ЩІСТЬ, ЗВЕ́РХНІСТЬ, ВЕРХ, ПЕРШЕНСТВО́ рідше, ПРІОРИТЕ́Т книжн., ПРИМА́Т книжн. (те, що забезпечує провідне місце); КО́ЗИР розм. Словник синонімів української мови
8. пріоритет — Пріорите́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. пріоритет — ПРІОРИТЕ́Т, у, ч. 1. Першість у якому-небудь відкритті, винаході, висловленні ідеї. — Ви саме на заводі доведете своє право на пріоритет у цьому відкритті! (Шовк., Інженери, 1956, 291); Біографія цієї людини [М. Словник української мови в 11 томах
10. пріоритет — рос. приоритет першість у відкритті, висловленні ідеї; переважне право, значення. Напр., пріоритетні напрями розвитку, пріоритетні галузі економіки тощо. Eкономічна енциклопедія