психічнохворий

БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ (який має психічний розлад, психічно хворий), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., НАВІСНИ́Й підсил. розм., ОГЛАШЕ́ННИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. розм., рідше, ШАЛЕ́НИЙ підсил. розм., рідше, БІСНУВА́ТИЙ заст., ЮРОДИ́ВИЙ розм., ПОМІ́ШАНИЙ рідко. Зійшов з помосту божевільний Лір (М. Рильський); Дитя, убите катом на порозі, безумна мати, схилена в знемозі (С. Голованівський); — Коли звичайнісінька людина зі здоровою психікою товаришує чи часто спілкується з ненормальною людиною, то вона ніби переймає дещо від її хвороби, від її відхилення (Є. Гуцало); Михайло знав такого — причинного Андрія, який ходив по селах (М. Томчаній); — Пан буде мені писати, чи здоровий твій чоловік! Мабуть, ти п'яна або зроду така навіжена (Марко Вовчок); То близнята народились, А навісна мати Регочеться, що Йванами Обох буде звати! (Т. Шевченко); З яких країн сюди прийшла Бандитів зграя оглашенна (Л. Забашта); Чи не дурна я, чи не скажена? — думаю. — Що він накоїв? Чи половини б мене не стало, якби поцілував?.. (Панас Мирний); (Ройс:) Хитруєш ти, сенаторе. Боїшся Сказати в вічі: що так стурбувало Святий синкліт: Ройс грошей не дає? І ви його за це оголосили Шаленим? (І. Муратов); Отець Сидір розповідав притчі про те, як вселявся біс у грішників і вони робилися біснуватими (О. Донченко); — Добре, — сказав старий, — я бачу, що з тобою нічого не зробиш, ти якийсь святий чи, може, трохи юродивий (В. Собко). — Пор. 1. безтя́мний, 1. дурни́й.

БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (психічнохвора людина), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм., ШИЗОФРЕ́НІК розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. розм., рідше, БІСНУВА́ТИЙ заст., ОДЕРЖИ́МИЙ заст., ЮРОДИ́ВИЙ розм., ВАРІЯ́Т діал., ПОМІ́ШАНИЙ рідко. (Старший лікар:) Тут лікарня, і всіх божевільних моїх надзвичайно дратує цей брязкіт кайданний (О. Левада); (Оврамія:) На обитель святу хоче здійняти безумний руку свою (І. Микитенко); Хоч він був медиком, психічнохворі завжди справляли на нього гнітюче враження (Л. Дмитерко); (Маруся (до божевільного):) Причинний, ще нещасніший, ніж я, Але не дуже, бо сама я хутко Зроблюся божевільна, як і ти (В. Самійленко); Це (фашисти) також і не зграя психопатів, що втекла з притулку для психічно хворих і накоїла лиха поміж людей (Ю. Смолич); — Якщо вона не шизофренічка, то просто — псих! (О. Донченко); Хочеш зробити з мене шизофреніка. У мене психіка знаєш яка? Бетон, граніт, надтверді матеріали (П. Загребельний); Просить (Явдоха): "Ваше благородіє, господа салдатство! будьте ласкаві, зведіть з нашого місця отого навіженого" (Г. Квітка-Основ'яненко); — Ану, каже, де та скажена? — Се на мене так (Панас Мирний); — Оженився дурний та взяв біснувату, та не знали, що робить — запалили хату, — приказували люди, прочувши за дідове весілля (І. Нечуй-Левицький); На паперті стояло багато калік — жебраків, одержимих, хворих різними недугами (А. Шиян); Загледівши Мурашка, юродивий впився в нього злим, розпаленим поглядом (О. Гончар); Як ви можете так думати про людей? Коли б я вас не вважав за більш-менш розумну людину, я подумав би, що мені все це оповідає варіят (О. Досвітній); А, може, цей суб'єкт з тих помішаних? (І. Ле). — Пор. 1. ду́рень, 1. ідіо́т.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. психічнохворий — -а, -е. 1》 Який має хвору психіку. 2》 у знач. ім. психічнохворий, -рого, ч.; психічнохвора, -рої, ж. Людина з хворою психікою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. психічнохворий — ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, а, е. 1. Який має хвору психіку. Тільки психічнохвора людина може в приступі шаленого гніву або лютості справді нічого не усвідомлювати і згодом не пам'ятати того, що вона в цей час зробила (з навч. літ.). 2. у знач. ім. Словник української мови у 20 томах
  3. психічнохворий — психічнохво́рий іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови