1. Словник синонімів української мови

пукати

ЛО́ПАТИСЯ (втрачати цілісність), ЛО́ПАТИ, ТРІ́СКАТИ, ТРІ́СКАТИСЯ, РОЗТРІ́СКУВАТИСЯ, РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ, ЛУ́СКАТИ, ЛУ́СКАТИСЯ, РОЗПАДА́ТИСЯ, РЕ́ПАТИСЯ розм., РЕ́ПАТИ розм., ЛУПА́ТИСЯ діал., ПУ́КАТИ діал. — Док.: ло́пнути, поло́пати, поло́патися, потрі́скати, трі́снути, потрі́скатися, розтрі́скатися, розтрі́снутися, розколо́тися, лу́снути, поре́патися, ре́пнути, пу́кнути, пу́кти. Коваль нагрівав і робив меншими чи більшими підкови, нарощував залізом лемеші, зашивав вісі, що лопались на старих возах (Т. Масенко); На кінські та людські голови, на рамена, барки, шиї посипалися градом удари топорів.. Мов горшки, лопали шоломи, мов кора, лупалися щити (Юліан Опільський); Стояв (фронт) непохитний, мов скеля. Чи надовго стане цієї скелі? Адже й камінь тріскає у вогні (В. Кучер); Тихо надзвичайно. Тільки й чути, як тріскаються й падають на землю букові горішки (М. Коцюбинський); І раптом у безмов'ї над рікою лунає тріск і гук — одна якась крижина одривається від берега, летить на інші, підіймає сліпучу хмару бризок, розколюється, тріщить, зникає в глибині (С. Скляренко); Якась берізочка заблукана.. витягалася (до світла), аж шкіра на ній лускала (Г. Хоткевич); Вогонь з плавбатарей був настільки влучний, що ворожі судна лускались, мов кукурудзяні баранці на черені (С. Добровольський); Я гупав зеленим, як гарбуз, кавуном об коліно, кавун репався (І. Сенченко); Під чобітьми важкими патруля Гуде і репає земля (М. Бажан); Кора лупалася і відставала сама від голих стовбурів дерев (І. Франко); Пукла шибка (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. розпада́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пукати — Пу́кати: — розпускатися, зацвітати; стукати [54] — стукати [51;52] — тріскати [V] Словник з творів Івана Франка
  2. пукати — пу́кати дієслово недоконаного виду лопатися; стукати; стріляти діал. Орфографічний словник української мови
  3. пукати — Пу́кати. Стукати (у двері, вікно). Хтось пукає у двері моєї хати. Входить дідусь в зеленім сьвяточнім ґданьскім жупані, підперезаний широким поясом, з шапкою на завісах в руках (О. Маковей, “Мій прадід”, Б. 1896, 165-166, 1) // пол. pukać — стукати. Українська літературна мова на Буковині
  4. пукати — -аю, -аєш, недок., пукнути і пукти, -кну, -кнеш, док., діал. 1》 Лопатися, тріскатися. 2》 Стукати. 3》 Стріляти. || Ляскати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пукати — ПУ́КАТИ, аю, аєш, недок., ПУ́КНУТИ, ПУ́КТИ, кну, кнеш, док., діал. 1. Лопатися, тріскатися. Озимина зеленіла пишно, і пупчики на деревах пукали (О. Кобилянська); Пукла шибка (Сл. Б. Грінченка); І чого ти, серце моє, тремтиш як листок на вітрі?... Словник української мови у 20 томах
  6. пукати — пу́кати 1. стукати (ст): Хтось пукав в двері, але я сиділа тихо, не отвирала, боялася, шо, може, то якісь хатраки. Добре, шо ви вже всі поприходили (Авторка) 2. випускати гази (м, ср, ст)||пердіти Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. пукати — Аю, -аєш, недок. Витрачати гроші. Словник сучасного українського сленгу
  8. пукати — Лопнути, тріснути Словник застарілих та маловживаних слів
  9. пукати — Пукати, -каю, -єш гл. 1) Стучать. 2) Лопать, трескать, хлопать. Те крутилось і тріщало, а те пукало й гуло. Стор. МПр. 87. 3) Лопаться, растрескиваться. Коли пукає акация, належиться сіяти кукурузи. ЕЗ. V. 246. Словник української мови Грінченка