1. Словник української мови у 20 томах

пукати

ПУ́КАТИ, аю, аєш, недок., ПУ́КНУТИ, ПУ́КТИ, кну, кнеш, док., діал.

1. Лопатися, тріскатися.

Озимина зеленіла пишно, і пупчики на деревах пукали (О. Кобилянська);

Пукла шибка (Сл. Б. Грінченка);

І чого ти, серце моє, тремтиш як листок на вітрі? І чому ти, серце моє, не пукнеш? (В. Стефаник).

2. Стукати.

Кричить баба, репетує, Пукає в вікно (С. Руданський);

Ой піду я під віконце, пукну (Сл. Б. Грінченка).

3. Стріляти.

Чи там пукне з пістоля, а ми вже думаємо: з пушок палять, і вже вбито кого-небудь (Г. Квітка-Основ'яненко);

// Ляскати.

Гукали на Івана од хати, але він того не слухав, збирав малини, пукав з листочків (М. Коцюбинський).

(1) Пу́кати від смі́ху – дуже сміятися.

Співаночок таких вимудрує [Яків], що пукати від сміху (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пукати — Пу́кати: — розпускатися, зацвітати; стукати [54] — стукати [51;52] — тріскати [V] Словник з творів Івана Франка
  2. пукати — пу́кати дієслово недоконаного виду лопатися; стукати; стріляти діал. Орфографічний словник української мови
  3. пукати — Пу́кати. Стукати (у двері, вікно). Хтось пукає у двері моєї хати. Входить дідусь в зеленім сьвяточнім ґданьскім жупані, підперезаний широким поясом, з шапкою на завісах в руках (О. Маковей, “Мій прадід”, Б. 1896, 165-166, 1) // пол. pukać — стукати. Українська літературна мова на Буковині
  4. пукати — -аю, -аєш, недок., пукнути і пукти, -кну, -кнеш, док., діал. 1》 Лопатися, тріскатися. 2》 Стукати. 3》 Стріляти. || Ляскати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пукати — пу́кати 1. стукати (ст): Хтось пукав в двері, але я сиділа тихо, не отвирала, боялася, шо, може, то якісь хатраки. Добре, шо ви вже всі поприходили (Авторка) 2. випускати гази (м, ср, ст)||пердіти Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. пукати — Аю, -аєш, недок. Витрачати гроші. Словник сучасного українського сленгу
  7. пукати — Лопнути, тріснути Словник застарілих та маловживаних слів
  8. пукати — ЛО́ПАТИСЯ (втрачати цілісність), ЛО́ПАТИ, ТРІ́СКАТИ, ТРІ́СКАТИСЯ, РОЗТРІ́СКУВАТИСЯ, РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ, ЛУ́СКАТИ, ЛУ́СКАТИСЯ, РОЗПАДА́ТИСЯ, РЕ́ПАТИСЯ розм., РЕ́ПАТИ розм., ЛУПА́ТИСЯ діал., ПУ́КАТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  9. пукати — Пукати, -каю, -єш гл. 1) Стучать. 2) Лопать, трескать, хлопать. Те крутилось і тріщало, а те пукало й гуло. Стор. МПр. 87. 3) Лопаться, растрескиваться. Коли пукає акация, належиться сіяти кукурузи. ЕЗ. V. 246. Словник української мови Грінченка