пухнатий

ПУХКИ́Й (про порох, сніг, ґрунт і т. ін. — нещільний і легкий), РОЗСИ́ПЧАСТИЙ, СИПКИ́Й, ПУХНА́СТИЙ рідше, ПУХНА́ТИЙ рідше, КОПКИ́Й розм., РУ́ХЛИЙ розм. Пухкий сніг засипав землю, будинки, обвів лінії тинів (М. Коцюбинський); — Треба ще землею притиснути (саджанці), а верхній шар розсипчастим ґрунтом присипати (В. Логвиненко); Іти було важко, часом провалювався (Дмитро) у сипкий сніг (М. Стельмах); Пухнасте й тепле борошно сиплеться на язики (О. Донченко); Шпортаючись драними чоботятами в копкому снігу, побігла (Христя) геть (В. Речмедін); Земля рухла, скоро копається (Словник Б. Грінченка).

ПУХКИ́Й (перев. про вироби з тіста — м'який і легкий), ПИ́ШНИЙ, ПУ́ХЛИЙ рідше, ПУХНА́СТИЙ рідше, ПУХНА́ТИЙ рідше. Мати кладе на стіл пухкі паляниці й пиріжки (С. Васильченко); Пишний коровай; Тягне (чорт) із сумки печену качку і пшеничний пухлий буханець (О. Стороженко); Василина сіла поруч сина і розв'язала вузлик з пухнастими й запашними пиріжками (І. Волошин); Гарні пироги вдалися, пухнаті (Словник Б. Грінченка).

ПУХНА́СТИЙ (вкритий м'яким пухом, густою м'якою шерстю; схожий на пух), ПУХНА́ТИЙ, ПИ́ШНИЙ рідше, ПУШИ́СТИЙ рідше, ПУХНАВИЙ рідко. Дівчина була в чорній шерстяній сукні, простоволоса, з білою пухнастою хусткою на плечах (Я. Гримайло); З пухнатого сріблясто-чорного коміра визирало біляве, з виразними смарагдовими очима і акуратно нафарбованими вустами обличчя (С. Добровольський); Юрко.. зняв з голови велюрового капелюха з пишною пір'їною (С. Чорнобривець); Сплигнув з лежанки ситий кіт і пушистим хвостом став лащитись біля її ніг (А. Шиян); Туркочуть над головою голуби, пливе хмарин пухнаве клоччя (В. Сосюра).