пуховик

I. ПЕРИ́НА (мішок з пір'ям чи пухом, на якому сплять або яким укриваються); ПУХОВИ́К, ПУХОВИ́ЦЯ заст. (з пухом). Після табірних твердих нар солом'яна постіль здавалася їм пуховою периною (А. Хижняк); Інакше не лягала (графиня) спати, як на двох пуховиках, покладених один на один (О. Донченко); Хазяїн теплу пуховицю на ліжко стеле нетверде (М. Терещенко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пуховик — пухови́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пуховик — -а, ч. 1》 Перина, набита пухом (у 1 знач.). 2》 Пташеня, яке ще не піднялося на крило. 3》 Різновид зимового верхнього одягу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пуховик — ПУХОВИ́К, а́, ч. 1. Перина, набита пухом (у 1 знач.). Хто в світі не знавав Напасти [напасті]? Якби знаття, де впасти – То б пуховик послав (Л. Словник української мови у 20 томах