1. Словник синонімів української мови

пшінка

КУКУРУ́ДЗА (рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан), МАЇ́С рідко, МЕЛА́Й діал., КЕНДЕРИ́ЦЯ діал.; ПШІ́НКА розм., ПШЕНИ́ЧКА розм. (перев. про качани). Найурожайніша злакова культура кукурудза, яку звуть маїсом, царицею, іспанським хлібом, турецькою пшеничкою, арабським зерном, сарачинським просом, з'явилась на європейському континенті після відкриття Колумбом Америки (з журналу); Навкруги, Забувши, де ті й береги, Шумує Хвилями пшениця, Густо-зелена кендериця Сміється, сповнена жаги (М. Рильський); — Ось потолочи тільки, іроде, мені пшінку, потолочи (Остап Вишня); — На високих стеблах кукурудзи, поміж довгим листям, заховалася смачна пшеничка (С. Журахович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пшінка — пші́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пшінка — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що кукурудза. 2》 Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтцевих із жовтими блискучими квітками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пшінка — ПШІ́НКА, и, ж. 1. діал. Кукурудза. Вона вийшла на борозну і неначе попливла між пшінкою, між картоплею та маком (І. Нечуй-Левицький); Дівчата почали розповідати, як вони садили свою пшінку (І. Волошин). Словник української мови у 20 томах
  4. пшінка — Багаторічна рослина родини жовтецевих, поширена в Європі та Зх. Сибіру; корені бульбоподібні; квітки золотисті; в Україні 1 вид — п. весняна; росте у вогких місцях, в лісах і на луках; отруйна рослина. Універсальний словник-енциклопедія
  5. пшінка — Пші́нка, -нки, -нці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пшінка — Пшінка, -ки ж. 1) = пшеничка 2. ЗЮЗО. II. 147. 2) раст. Galium verum L. ЗЮЗО. І. 123. Словник української мови Грінченка