1. Словник української мови у 20 томах

пшінка

ПШІ́НКА, и, ж.

1. діал. Кукурудза.

Вона вийшла на борозну і неначе попливла між пшінкою, між картоплею та маком (І. Нечуй-Левицький);

Дівчата почали розповідати, як вони садили свою пшінку (І. Волошин).

2. Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтцевих з жовтими блискучими квітками.

По городах, садках та всяких вогких місцях поквапно тягнуться листочки гусячої цибульки і пшінки (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пшінка — пші́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пшінка — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що кукурудза. 2》 Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтцевих із жовтими блискучими квітками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пшінка — Багаторічна рослина родини жовтецевих, поширена в Європі та Зх. Сибіру; корені бульбоподібні; квітки золотисті; в Україні 1 вид — п. весняна; росте у вогких місцях, в лісах і на луках; отруйна рослина. Універсальний словник-енциклопедія
  4. пшінка — КУКУРУ́ДЗА (рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан), МАЇ́С рідко, МЕЛА́Й діал., КЕНДЕРИ́ЦЯ діал.; ПШІ́НКА розм., ПШЕНИ́ЧКА розм. (перев. про качани). Словник синонімів української мови
  5. пшінка — Пші́нка, -нки, -нці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пшінка — Пшінка, -ки ж. 1) = пшеничка 2. ЗЮЗО. II. 147. 2) раст. Galium verum L. ЗЮЗО. І. 123. Словник української мови Грінченка