1. Словник синонімів української мови

півусмішка

У́СМІ́ШКА, У́СМІХ, ПО́СМІШКА, О́СМІШКА рідше, О́СМІХ рідше; ПІВУ́СМІШКА, ПІВУ́СМІХ (ледве помітна, легка). Борис закивав нам головою, засміявся й так і од'їхав од нас із тією щасливою усмішкою (Є. Гуцало); Галя подивилася з усміхом на сонечко (Марко Вовчок); На його обличчі грала лагідна посмішка, а його очі світились співчуттям (О. Досвітній); Шафорст скоса зиркнув услід Морозову. В жмурках ворухнулася осмішка (Я. Баш); Осміх блищав на рожевих устах (І. Нечуй-Левицький); З її півусмішки догадався (Забейко) відразу, що вона вже про все проінформована двірничкою (Ірина Вільде); Півусміх викривив губи Бондаря (С. Журахович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. півусмішка — піву́смі́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. півусмішка — -и, ж. Ледве помітна, легка усмішка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. півусмішка — ПІВУ́СМІ́ШКА, и, ж. Ледве помітна, легка усмішка. З її півусмішки догадався [Забейко] відразу, що вона вже про все проінформована двірничкою (Ірина Вільде); На стриману півусмішку секретаря райкому Ковдя не відповів (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах
  4. півусмішка — ПІВУ́СМІ́ШКА, и, ж. Ледве помітна, легка усмішка. З її півусмішки догадався [Забейко] відразу, що вона вже про все проінформована двірничкою (Вільде, Винен.., 1959, 58); На стриману півусмішку секретаря райкому Ковдя не відповів (Жур., Звич. турботи, 1960, 61). Словник української мови в 11 томах