півча

ХОР (співочий колектив — виконавець вокальної музики з інструментальним супроводом або без нього), КАПЕ́ЛА, ГУРТ, КАПЕ́ЛІЯ заст.; ПІ́ВЧА (церковний). Народний хор; Академічний хор; Капела бандуристів.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. півча — пі́вча іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. півча — -чої, ж. Церковний хор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. півча — ПІ́ВЧА, чої, ж. Церковний хор. Був у Заярській церкві – півча співала, – препогано! (Панас Мирний); Біля ями на землю опустили мари. Знову правив піп і співала півча. Потім підходили прощатись з померлим (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  4. півча — ПІ́ВЧА, чої, ж. Церковний хор. Був у Заярській церкві — півча співала, — препогано! (Мирний, V, 1955, 327); Біля ями на землю опустили мари. Знову правив піп і співала півча. Потім підходили прощатись з померлим (Головко, II, 1957, 339). Словник української мови в 11 томах