підвіконник
ПІДВІКО́ННЯ (нижня частина віконного отвору), ПІДВІКО́ННИК рідше, ЛУ́ТКА, ВІКНО́, ВАРЦА́Б (ВАРЦА́БА) діал. — Я оце вже з годину не сплю, сиджу на підвіконні та в небо дивлюсь (Є. Гуцало); Меткий Застежний зручно вискакує на підвіконник (П. Козланюк); Біля вікна, на стільці, схилившись на лутку, дрімає старенька прибиральниця (І. Цюпа); З досадою кинув (Карпо Петрович) картуз на вікно (М. Коцюбинський); Вона сперла голову о вікно, а лікті о варцаби (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підвіконник — підвіко́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- підвіконник — -а, ч. Те саме, що підвіконня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підвіконник — моск. лутка лутка Словник чужослів Павло Штепа
- підвіконник — ПІДВІКО́ННИК, а, ч. Те саме, що підвіко́ння. Панас Кирилович оглянув кімнату й додав: – Цю теж сам ставив, за головного майстра був. – Він любовно провів долонею по підвіконнику (М. Словник української мови у 20 томах
- підвіконник — ПІДВІКО́ННИК, а, ч. Те саме, що підвіко́ння. Панас Кирилович оглянув кімнату й додав: — Цю теж сам ставив, за головного майстра був. — Він любовно провів долонею по підвіконнику (М. Ол., Чуєш.. Словник української мови в 11 томах
- підвіконник — Горизонтальна дошка чи кам'яна плита під віконним отвором. Архітектура і монументальне мистецтво