підвіконник

підвіко́нник

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвіконник — -а, ч. Те саме, що підвіконня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підвіконник — моск. лутка лутка Словник чужослів Павло Штепа
  3. підвіконник — ПІДВІКО́ННИК, а, ч. Те саме, що підвіко́ння. Панас Кирилович оглянув кімнату й додав: – Цю теж сам ставив, за головного майстра був. – Він любовно провів долонею по підвіконнику (М. Словник української мови у 20 томах
  4. підвіконник — ПІДВІКО́ННЯ (нижня частина віконного отвору), ПІДВІКО́ННИК рідше, ЛУ́ТКА, ВІКНО́, ВАРЦА́Б (ВАРЦА́БА) діал. — Я оце вже з годину не сплю, сиджу на підвіконні та в небо дивлюсь (Є. Гуцало); Меткий Застежний зручно вискакує на підвіконник (П. Словник синонімів української мови
  5. підвіконник — ПІДВІКО́ННИК, а, ч. Те саме, що підвіко́ння. Панас Кирилович оглянув кімнату й додав: — Цю теж сам ставив, за головного майстра був. — Він любовно провів долонею по підвіконнику (М. Ол., Чуєш.. Словник української мови в 11 томах
  6. підвіконник — Горизонтальна дошка чи кам'яна плита під віконним отвором. Архітектура і монументальне мистецтво