підгодувати

УДО́БРЮВАТИ (ВДО́БРЮВАТИ) (вносити добрива в ґрунт), ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ, ПІДЖИВЛЯ́ТИ, ЗДО́БРЮВАТИ розм., ПІДГОДО́ВУВАТИ розм., ПІДКО́РМЛЮВАТИ розм., ДОБРИ́ТИ діал.; УГНО́ЮВАТИ (ВГНО́ЮВАТИ) (вносити в ґрунт гній). — Док.: удо́брити (вдо́брити), підживи́ти, здобри́ти, підгодува́ти, підкорми́ти, угноїти (вгно́їти). Удобриш землю масно, вродить вона рясно (прислів'я); Він нам розповів, як треба доглядати молодий сад, як вдобрювати землю (О. Донченко); Обрізали (студенти) їх, лишаючи тільки основні відгалуження, добре підживлювали землю, і дерева оживали (Д. Ткач); А вже як здобрить землю розчином — цим уже Мусій Завірюха відає, повчає дочку, як підживляти корінь, щоб буряків не попалить (К. Гордієнко); — Для кого оці кучугури розрівнюю, виногради закладаю, підкормлюю, сто разів поливаю (О. Гончар); — А сіяв чим? — Сіялкою! — А вгноював? — Угноював! (Остап Вишня).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підгодувати — підгодува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підгодувати — див. підгодовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підгодувати — ПІДГОДУВА́ТИ див. підгодо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. підгодувати — ПІДГОДУВА́ТИ див. підгодо́вувати. Словник української мови в 11 томах
  5. підгодувати — Підгодовувати, -вую, -єш сов. в. підгодувати, -ду́ю, -єш, гл. Подкармливать, подкормить. Грин. III. 365. Ой матінко-лебідочко! Підгодуй нас хоть трішечки, підгодуй нас, попаруй нас. н. п. Словник української мови Грінченка