підгруддя

ПІДГРУ́ДДЯ (відвисла шкіра на грудях під шиєю у деяких тварин), ВО́ЛО, ПІДГО́РЛЯ, ПІДГО́РЛИНА рідше, ПІДШИЙОК розм. Шкіра (хворих) тварин вкривалась висипом, особливо помітним на кінцівках і підгрудді (з журналу); То були пишні воли, що вола аж до землі звисають (П. Куліш); Гребінь у нього (півня) сяяв перестиглим воском калини, а підгорля просвічувалося од сонячного проміння (Є. Гуцало); Максим різко змахнув ножем, надрізав кабанові підгорлину (В. Дрозд).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підгруддя — підгру́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підгруддя — -я, с. Відвисла шкіра на грудях під шиєю у деяких тварин; підгорля, підгорлина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підгруддя — ПІДГРУ́ДДЯ, я, с. Шкіра на грудях під шиєю у деяких тварин чи птахів; підгорля, підгорлина. Шкіра тварин [хворих] вкривалась висипом, особливо помітним на кінцівках і підгрудді (з наук. літ.); На сухому берестку над глинищем сиділа чорна, з сірим підгруддям ворона (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах
  4. підгруддя — ПІДГРУ́ДДЯ, я, с. Відвисла шкіра на грудях під шиєю у деяких тварин; підгорля, підгорлина. Шкіра тварин [хворих] вкривалась висипом, особливо помітним на кінцівках і підгрудді (Соц. твар., 1, 1956, 56). Словник української мови в 11 томах