підкидатися

ПІДСТРИ́БУВАТИ (трохи підніматися вгору від поштовхів, коливань тощо), ПІДСКА́КУВАТИ, ПІДПЛИ́ГУВАТИ, ПІДКИДА́ТИСЯ (ПІДКИ́ДУВАТИСЯ), ПІДЛІТА́ТИ, ПЛИГА́ТИ рідше, ГЕ́ЦАТИ (ГИ́ЦАТИ рідше) розм., ПІДВЕРГА́ТИСЯ діал. — Док.: підстрибну́ти, підско́чити, підплигну́ти, плигну́ти (плигону́ти), підки́нутися, підлеті́ти, підвергнутися (підвергтися). Колишеться візок з боку на бік, підстрибують колеса на лісовій дорозі (А. Хижняк); Човник мчить тебе між очеретами, попід вербами летить, просмолений, аж носа задер, аж підскакує на воді... (О. Гончар); Папери, ніби поранені пташки, тріпотіли, підплигували на вітрі, намагаючись злетіти зі столу (С. Добровольський); Човен мій від бурі хилитається, Чи гребінь хвилі, чи безодня — не питається. Одно підкидається, одно підкидається... (П. Тичина); На задньому.. сидінні товкся й підлітав вище од шофера худенький Анрі-Жак (Ю. Яновський); Мати носить воду, а Орися віджимає, коралове намисто з побрязкуванням плигає на грудях (Григорій Тютюнник); Дві машини.., гецаючи на грудках та об'їжджаючи глибокі вибоїни, наближаються до радгоспу (В. Козаченко); Леон аж підвергся на кріслі (І. Франко).

СІ́ПАТИСЯ (про тіло та його частини — судорожно тремтіти), ТІ́ПАТИСЯ, ЗДРИГА́ТИСЯ, СМИ́КАТИСЯ, ША́РПАТИСЯ, КИДАТИСЯ, ПІДКИДА́ТИСЯ, ДРИ́ҐАТИ розм., ДРИ́ҐАТИСЯ розм. рідше; ПОСІ́ПУВАТИСЯ, ПЕРЕСІ́ПУВАТИСЯ, ПЕРЕСМИ́КУВАТИСЯ (час від часу). — Док.: сіпну́тися, тіпнутися, смикну́тися, шарпну́тися, підки́нутися, дриґну́ти, дриґону́ти підсил. пересіпну́тися, пересмикну́тися. Ось хочу не труситись — не можу. Само тіло сіпається (О. Донченко); Ратушняк мовчав, тільки нижня посиніла губа тіпалась (І. Цюпа); Тонкі, нервові ніздрі молодої черниці раз у раз здригалися (І. Микитенко); По тому, як смикалося праве віко, видно було, що все в ньому кипить від люті (А. Шиян); У нього шарпалася від тику ліва щока (Ю. Яновський); Його маленьке тіло підкидалося од тяжкого ридання (Г. Епік); Від хвилювання у Василька цокотіли зуби, а руки якось смішно дриґали (П. Панч). — Пор. 4. би́тися, 5. би́тися, 1. тремті́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкидатися — підкида́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. підкидатися — -аюся, -аєшся і рідко підкидуватися, -уюся, -уєшся, недок., підкинутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Різко підніматися вгору; підскакувати. || Робити різкі рухи або сіпатися (про людину, органи людського тіла). 2》 тільки недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкидатися — ПІДКИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко ПІДКИ́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Різко підніматися вгору; підскакувати. На старому річищі лишились тільки калюжі, в яких підкидалась риба, що не встигла втекти з водою (О. Словник української мови у 20 томах
  4. підкидатися — ПІДКИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко ПІДКИ́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Різко підніматися вгору; підскакувати. На старому річищі лишились тільки калюжі, в яких підкидалась риба, що не встигла втекти з водою (Донч. Словник української мови в 11 томах