1. Словник синонімів української мови

підкреслений

НАВМИ́СНИЙ (який робиться з наміром, свідомо), УМИ́СНИЙ (ВМИ́СНИЙ), ЗУМИ́СНИЙ рідше, НАРОЧИ́ТИЙ, СВІДО́МИЙ (звичайно щодо вартого осуду вчинку); ДЕМОНСТРАТИ́ВНИЙ, ПІДКРЕ́СЛЕНИЙ (на якому спеціально наголошується). Говорити з навмисною суворістю; Коли зачулось знову ніби умисне гучне бряжчання клямкою і ключем, ..він мусив тікати до себе (О. Досвітній); Тую вмисну їдовитість зрозумів і Володимир (А. Кримський); У мистецтві, в літературі, приміром, нарочита, зумисна оригінальність породжує всякі дадаїзми, абстракціонізми і т. п. (М. Рильський); — Мені й Іванові Степановичу щось не хочеться обвинувачень у свідомому шкідництві (Ю. Шовкопляс); Коли в дверях.. з'являється дружина, він їй.. з підкресленою пошаною передає листа (М. Стельмах).

ПОКАЗНИ́Й (розрахований на зовнішній ефект), ПІДКРЕ́СЛЕНИЙ, ДЕКОРАТИ́ВНИЙ, ПАРА́ДНИЙ, БУТАФО́РНИЙ, БУТАФО́РСЬКИЙ, ПОМПЕ́ЗНИЙ (надто, невиправдано пишний, розкішний тощо); ФАЛЬШИ́ВИЙ (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось і т. ін. — який не відповідає дійсності). Довгий санаторний коридор. Дешеві копії картин на стінах, килимові доріжки, казенна показна чистота (П. Загребельний); Підкреслена зневага Жолкєвського, пиховитий гонор самого Замойського підбурювали, глибоко зачіпали людську гідність Наливайка (І. Ле); Під стіною від спальні — ліжко, не те, що спати, а декоративне, з подушками білими, як сніг, і — як не до стелі (А. Головко); Париж відкритий для всіх, приймає всіх, захоплює, заворожує. Особливо ж — із своїх парадних сторін (М. Слабошпицький); Чи не бутафорне, часом, її щастя? (Ірина Вільде); Він не дозволить задля всіляких бутафорських планів ламати справдешні плани і графіки (Ю. Мушкетик); Великий, помпезний Будинок культури.. сяяв вогнями, гримів музикою (Ю. Мушкетик); Все в ньому роблене.. В жодному слові немає щирості, все наносне, фальшиве (А. Хижняк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкреслений — підкре́слений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підкреслений — [п'ідкреслеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. підкреслений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підкреслити. || підкреслено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. підкреслене, -ного, с.Те, під чим проведено риску. 2》 у знач. прикм. На якому спеціально наголошено. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підкреслений — ПІДКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підкре́слити. Романенко уважно раз і другий раз прочитав підкреслені кольоровим олівцем рядки в передовій статті (С. Словник української мови у 20 томах
  5. підкреслений — Підкре́слений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. підкреслений — ПІДКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. 1. дієпр. пас. мин. ч. до підкреслити. Романенко уважно раз і другий раз прочитав підкреслені кольоровим олівцем рядки в передовій статті (Семен Журахович, Звич. Словник української мови в 11 томах