підмахнути
ПІДПИСА́ТИ що (поставити власноручний підпис перев. на знак потвердження, засвідчення чогось), ПІДПИСА́ТИСЯ під чим, де і без додатка, РОЗПИСА́ТИСЯ під чим, де і без додатка, ПРИЛОЖИ́ТИ РУ́КУ до чого, заст.; ПІДМАХНУ́ТИ розм. (наспіх, не читаючи). — Недок.: підпи́сувати, підпи́суватися, розпи́суватися, підма́хувати. Він, охоплений відчаєм, іноді думає: "А може, й справді?.. Підписати все, що вони хочуть, хай хоч і подавляться" (А. Дімаров); Курлов, не підводячи голови, написав у верхньому лівому кутку листівки "друкувати", поставив дату і розгонисто підписався (Л. Первомайський); Не перечитуючи написаного, тільки промокнувши важким мармуровим пресом, Надійка розписалася, мить подумавши, поставила дату (В. Козаченко); — Одпиши боярину Бутурліну, аби таких грамот у писаря Виговського не брав. Одписавши, даси мені — щоб руку власну приложив (Н. Рибак); Підмахніть умову нашу. Підпишіть військові пакти (В. Іванович).
Значення в інших словниках
- підмахнути — підмахну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- підмахнути — -ну, -неш, док. Однокр. до підмахувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підмахнути — ПІДМАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до підма́хувати. Не заперечуючи і не схвалюючи, підмахнув [директор] написаний бухгалтером наказ (В. Козаченко); Гуляйвітер, не читаючи, підмахнув номер [газети] (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах
- підмахнути — ПІДМАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до підма́хувати. Не заперечуючи і не схвалюючи, підмахнув [директор] написаний бухгалтером наказ (Коз., Сальвія, 1959, 21). Словник української мови в 11 томах