підмахувати
ПІДПИСА́ТИ що (поставити власноручний підпис перев. на знак потвердження, засвідчення чогось), ПІДПИСА́ТИСЯ під чим, де і без додатка, РОЗПИСА́ТИСЯ під чим, де і без додатка, ПРИЛОЖИ́ТИ РУ́КУ до чого, заст.; ПІДМАХНУ́ТИ розм. (наспіх, не читаючи). — Недок.: підпи́сувати, підпи́суватися, розпи́суватися, підма́хувати. Він, охоплений відчаєм, іноді думає: "А може, й справді?.. Підписати все, що вони хочуть, хай хоч і подавляться" (А. Дімаров); Курлов, не підводячи голови, написав у верхньому лівому кутку листівки "друкувати", поставив дату і розгонисто підписався (Л. Первомайський); Не перечитуючи написаного, тільки промокнувши важким мармуровим пресом, Надійка розписалася, мить подумавши, поставила дату (В. Козаченко); — Одпиши боярину Бутурліну, аби таких грамот у писаря Виговського не брав. Одписавши, даси мені — щоб руку власну приложив (Н. Рибак); Підмахніть умову нашу. Підпишіть військові пакти (В. Іванович).
Значення в інших словниках
- підмахувати — підма́хувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- підмахувати — -ую, -уєш, недок., перех., розм. Підписувати (у 1 знач.) наспіх, не читаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підмахувати — ПІДМА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., що, розм. Підписувати (у 1 знач.) наспіх, не читаючи. Я вже боюсь, чи не розучився він писати прямо, через те, що завжди йому, бідоласі, доводиться підмахувати папери лише по діагоналі (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- підмахувати — ПІДМА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., розм. Підписувати (у 1 знач.) наспіх, не читаючи. Словник української мови в 11 томах