підпалина

ПЛЯ́МА (частина поверхні, що виділяється своїм забарвленням, кольором, освітленням), ЛА́ТКА, ПЛІШИ́НА розм.; ПЛЯ́МКА, ЦЯ́ТКА розм., ЦЯ́ТА розм., ЦЯТИ́НА розм. (невелика); ПІДПА́ЛИНА, ВІДМІ́ТИНА (перев. на тілі тварини, птаха); ЛЯ́ПКА розм. (від чогось рідкого). Плями рум'янцю вкрили її обличчя (Є. Гуцало); Місячне сяйво пробивається крізь гілля і жовтими латками лежить на дорозі (П. Панч); Пильно і з острахом вдивлявся (Лукан) в кожну плямку на сніговій рівнині (Ю. Збанацький); Над садком, на світлій синяві неба, ледь помітною золотою цяткою вже викльовувалась вечорова зірка (І. Вирган); Невеликі цяти рум'янців виразно червоніли на білому змарнілому обличчі (Леся Українка); Шість пар поштових (голубів), рудих з сизими підпалинами, мав Борис (О. Копиленко); Зошит належав Галині Кукобі. Вже велика ляпка просто на обгортці неприємно вразила директора (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпалина — підпа́лина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. підпалина — -и, ж. Пляма іншого кольору на шерсті тварини або на хутрі. || Пляма, місце з іншим забарвленням на чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпалина — ПІДПА́ЛИНА, и, ж. Пляма іншого кольору на шерсті тварини або на хутрі. Чорна, з рудими підпалинами такса заливається гавканням (О. Полторацький); // Пляма, місце з іншим забарвленням на чому-небудь. Сидить, мабуть, дід з своєю коротенькою незрадливою .. Словник української мови у 20 томах
  4. підпалина — ПІДПА́ЛИНА, и, ж. Пляма іншого кольору на шерсті тварини або на хутрі. Чорна, з рудими підпалинами такса заливається гавканням (Полт., Повість.., 1960, 396); // Пляма, місце з іншим забарвленням на чому-небудь. Словник української мови в 11 томах