підтиснути

ПІДСУВА́ТИ (ПІДСО́ВУВАТИ) (сунучи, поміщати під когось, щось), ПІДПИХА́ТИ розм., ПІДТИКА́ТИ розм.; ПІДТИСКА́ТИ (ПІДТИ́СКУВАТИ) розм. (з силою). — Док.: підсу́нути, підіпха́ти, підіткну́ти, підти́скати (підти́снути). Яким почав лаштуватися до відпочинку: щось таке він підсовував, щось розгортав (Панас Мирний); Мовчки підсунула (Галя) зручніше стіл, що стояв у кутку (І. Багряний); Я зажмурюся і впізнаю материн сніп, бо вона під перевесло підтикає кінець скрутки (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підтиснути — підти́снути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підтиснути — [п'ідтиснутие] -ну, -неиш; мин. -ис, -исла і -нуy, -нула; нак. -сние, с(‘)н'і'т Орфоепічний словник української мови
  3. підтиснути — див. підтискати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підтиснути — ПІДТИ́СНУТИ див. підтиска́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. підтиснути — ПІДТИ́СНУТИ див. підтиска́ти. Словник української мови в 11 томах