підтопити

I. ЗАТО́ПЛЮВАТИ (покривати водою якийсь простір, поверхню чого-небудь — перев. під час повені, зливи), ЗАТОПЛЯ́ТИ, ЗАЛИВА́ТИ, НАВОДНЯ́ТИ, НАВО́ДНЮВАТИ, ПОЙМА́ТИ, ПОНІМА́ТИ розм., ПОТОПЛЯ́ТИ рідше; ПІДТО́ПЛЮВАТИ, ПІДТОПЛЯ́ТИ (знизу або частково). — Док.: затопи́ти, зали́ти, залля́ти рідше наводни́ти, пойня́ти, потопи́ти, підтопи́ти. В деякі весни Псьол, вийшовши з берегів, затоплює всю понизову частину села (О. Гончар); Дніпро виходить з берегів І залива луги (Л. Дмитерко); Розлилася вода, пойняла береги (П. Грабовський); — Вода бігуча, вода котюча.. береги потопила (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підтопити — підтопи́ти 1 дієслово доконаного виду трохи протопити; розтопити підтопи́ти 2 дієслово доконаного виду затопити водою Орфографічний словник української мови
  2. підтопити — I див. підтоплювати I. II див. підтоплювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підтопити — ПІДТОПИ́ТИ¹ див. підто́плювати¹. ПІДТОПИ́ТИ² див. підто́плювати². Словник української мови у 20 томах
  4. підтопити — ПІДТОПИ́ТИ¹ див. підто́плювати¹. ПІДТОПИ́ТИ² див. підто́плювати². Словник української мови в 11 томах
  5. підтопити — Підтопити см. підтоплювати. Словник української мови Грінченка