підштовхнути

ПРИСКО́РЮВАТИ (збільшувати швидкість якоїсь дії, процесу; робити коротшими проміжки між окремими етапами, моментами чогось), ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ФОРСУВА́ТИ, ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. рідше, ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм. рідше, ПІДШТО́ВХУВАТИ розм., НАДДАВА́ТИ розм., ПРИСПІША́ТИ (ПРИСПІ́ШУВАТИ) діал.; НАБЛИЖА́ТИ (НАБЛИ́ЖУВАТИ), ПРОШТО́ВХУВАТИ розм. (прискорювати настання або кінець чогось). — Док.: приско́рити, пришви́дшити, форсува́ти, підігна́ти, підхльо́снути, підштовхну́ти, надда́ти, приспіши́ти, набли́зити, проштовхну́ти. Максим все ускладнював і ускладнював акробатичні вправи, прискорюючи темп виконання їх (Д. Ткач); Йому не хотілося сутичкою з батьком ганьбити себе, і він, круто повернувшись, пришвидшив крок (В. Речмедін); Час грав проти нас, і ми мали — це давало нам чи не єдиний мислимий ще шанс — за всяку ціну форсувати події (Н. Тихий); І полями розгарячено линув "ЗІС" тепер, ніби жданий час побачення підганяв шофер (І. Гончаренко); Так він і скаже Маріоарі, добре, що згадав, сказано, хміль підгонить думку... (М. Чабанівський); Вони підштовхували розмову, в'язали її прикро, слово до слова, як обірвані в негоду дроти (Ю. Мушкетик); Наддавати ходи; Тюрки не приспішали справи з чужинцем; вони ніби намагались якнайдовше протягнути цей приємний випадок побалакати про всякі новини (О. Досвітній); Начко тягнув п'яного Ернеста щосили з собою і приспішував кроку, кленучи його в душі (І. Франко); Треба дбати за народну справу, Швидше всім прокинутись від сну, Одігнать минувшину криваву, Наближать годиноньку ясну! (П. Грабовський); В земних пластах шахтар, учений в кабінеті, наближуйте прихід прекрасної пори (В. Сосюра); Він їхав до Москви проштовхувати якийсь свій винахід, боротися проти бюрократів (В. Собко).

СПОНУКА́ТИ (викликати у кого-небудь бажання робити щось), СПОНУ́КУВАТИ, СХИЛЯ́ТИ, ПІДШТО́ВХУВАТИ, ШТОВХА́ТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПХА́ТИ розм.; ПІДКРУ́ЧУВАТИ розм., ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. (сприяти підвищеною активністю); ПОНУ́КУВАТИ, ПОНУКА́ТИ, ПРИНУ́КУВАТИ розм., ПРИНУКА́ТИ розм., ПІДМИВА́ТИ безос. розм., ПОТРУ́ЧУВАТИ діал., ПОТРУЧА́ТИ діал. (бути поштовхом до якої-небудь дії, до вияву чогось); ЗМУ́ШУВАТИ, ПРИМУ́ШУВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИЗВО́ДИТИ перев. з інфін., ПРИГАНЯ́ТИ розм., ПРИГО́НИТИ розм., ПРИНЕВО́ЛЮВАТИ розм. (створювати необхідність для когось діяти певним чином). — Док.: спону́кати, схили́ти, підштовхну́ти, штовхну́ти, підби́ти, підня́ти (підійня́ти), попхну́ти, підкрути́ти, підхльо́снути, підми́ти, потру́чити, зму́сити, приму́сити, потягти́, потягну́ти, притягну́ти, призвести́, пригна́ти, принево́лити. Він спонукав людей вчитися, ходити в школу для дорослих (Д. Бедзик); Жадоба чогось великого, надзвичайного спонукала нас. Ми квапилися, щоб осягнути більше можливого (І. Ле); Схиляти до відвертості; Молода і вродлива дівчина ще нікого не любила, хоч її серце вже шумувало гарячою кров'ю і штовхало до незвіданого і звабного (М. Чабанівський); Піднімає (голова) на труд Свою дружну артіль І веде на лани (С. Олійник); Самотні і широкі поля, котрі якось тиснули душу самотою.., понукували до розмови (І. Франко); Гостре й пекуче відчуття своєї сили тепер наповнювало її, підмивало на щось таке, чим би вона могла виявити свою волю над цим ненависним для неї кублом (І. Микитенко); Вона потай обурювалася на Бога, але острах перед його силою змушував до покори (Я. Качура); Сам затіє що-небудь, призведе Опанаса й сам разом з ним зробить яку шкоду, а після вивернеться, сухим з води вийде й усе на Опанаса зверне (Грицько Григоренко); Що приневолило її оселитися тут? (Л. Яновська). — Пор. заохо́чувати, підбу́рювати.

ШТОВХНУ́ТИ (коротким різким рухом торкнутися когось, чогось), ШТОВХОНУ́ТИ, ПХНУ́ТИ, ШТУРХНУ́ТИ розм., ШТУРХОНУ́ТИ розм., ШТУРНУ́ТИ розм., ПОПХНУ́ТИ розм., ПИХОНУ́ТИ підсил. розм., ДВИГНУ́ТИ (ДВИ́НУТИ) розм., ТОРСОНУ́ТИ розм., ТУЗНУ́ТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ розм., ТИ́ЦЬНУТИ розм., ТУРНУ́ТИ розм., СУНУ́ТИ розм., ШТУ́РКНУТИ діал., ШТОРХНУ́ТИ діал., ТРУ́ТИТИ діал., ПОТРУ́ТИТИ (ПОТРУ́ЧИТИ) діал., СОВМАНУ́ТИ діал.; КО́ПНУТИ (ногою); ПІДШТОВХНУ́ТИ, ТОРКНУ́ТИ (злегка); ДОВБОНУ́ТИ розм. (з силою). Хтось жартома штовхнув його, він поточився і наступив Денисові на ногу (Григорій Тютюнник); Обережно натиснула (Леся) клямку і пхнула боком двері (М. Олійник); Голубничий підійшов до дверцят,.. штурхнув чоботом деревину, й дверцята одчинилися (С. Голованівський); Миколка, мабуть, штурхонув брата під бік, бо той залементував (П. Автомонов); Другий бурлака попхнув Василину в плечі (І. Нечуй-Левицький); Як пихоне (дівчина) його руками своїми, так Чіпка й клюнув носом у зелену траву (Панас Мирний); В одну мить, двигнувши ногою одного солдата, вдарив другого навідліг кулаком і кинувся тікати (І. Микитенко); Він не дав мені далі й слова промовити. Як торсоне мене в спину (І. Нечуй-Левицький); Та мене й стуснув у груди (Словник Б. Грінченка); Христя стусонула.. його ногою так, що він, Северко, не торкнувшись лежанки, полетів на долівку (А. Іщук); — А чого приходив цей? .. — не підібравши відповідного зневажливого слова, Янкович тицьнув у бік Аджема (Є. Куртяк); Антосьо схопивсь, стукнув дверцями, турнув кріселко (А. Свидницький); То ти на когось наторкнувсь, то тебе сунули (Марко Вовчок); Отож я.. навчителя то таки ліктем у груди штуркнув (Лесь Мартович); Анна, до крайності роздразнена і зворушена, трутила її майже з мужеською силою в груди (О. Кобилянська); Потрутиш панську худобину, Собаку вдариш,.. — Три шкіри спустять гайдуки (І. Франко); Пані тільки ногою мене совманула та зараз і звеліла дівчатам до хати однести (Марко Вовчок); Сердито копнув (Дем'янчук) ногою матрац (С. Журахович); — Чого ж ти запишалась, як порося на орчику? — підштовхнув її трьома пальцями Карпо (М. Стельмах); Денис торкнув ліктем Романа. Веселі Денисові очі ніби реготались (І. Нечуй-Левицький); Спасибі йому, не влучив (німець). Разів скільки довбонув при спині й пішов (І. Ле). — Пор. 2. уда́рити.