під'їдати

ПЕРЕКУСИ́ТИ що, чого і без додатка, розм. (з'їсти трохи, нашвидку), ПЕРЕХОПИ́ТИ чого і без додатка, розм.; ПІД'ЇСТИ розм., ПІДКУСИ́ТИ розм., ПЕРЕХАМНУТИ перев. без додатка, фам. (трохи поїсти); ПЕРЕСНІ́ДАТИ розм., ПІДСНІ́ДАТИ розм. (чим і без додатка — зранку); ПІДОБІ́ДАТИ розм. (перед обідом або замість обіду); ПОПОЛУ́ДНУВАТИ (ПОПОЛУ́ДНАТИ), ПЕРЕПОЛУ́ДНУВАТИ (ПЕРЕПОЛУ́ДНАТИ) розм. (між обідом і вечерею); ПІДВЕЧЕ́РЯТИ (увечері). — Недок.: переку́шувати, перехо́плювати, під'їда́ти, підку́шувати (підку́сювати), підсні́дувати, підобі́дувати, полу́днати (полу́днувати), підвече́рювати, підвечіркувати. Нашвидку перекусивши, бо з самого ранку крихти в роті не було, Артем зразу же пішов з дому (А. Головко); Позаглядав (Віталик) у каструлі, перехопив сього-того (О. Гончар); — Ходіть, тату, під'їсте трохи (М. Стельмах); — Посидьте, тітко.. Я ковбасу розігрію, підкусимо (Панас Мирний); — То сідайте, поки нікого нема, та хоч перехамніть трішки... (В. Кучер); Він вирішив, поки там що, збігати до будки переснідати (Ю. Смолич); Пізніш уже, як підснідали, заїв кавуном.., поволі пройнявся й він Павлушиним піднесеним настроєм (А. Головко); — Зайдемо додому, щось підобідаємо (Ю. Мокрієв); — Пополуднуєм, Соломіє, паляницею з сметаною, — сказала Настя (І. Нечуй-Левицький); Піти й собі переполуднувать (Словник Б. Грінченка); Уляна.. дістала з печі дещо підвечеряти (Д. Бедзик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. під'їдати — (знищувати від низу) (про шкідників) підточувати, підгризати. Словник синонімів Полюги
  2. під'їдати — під'їда́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. під'їдати — див. дорікати Словник синонімів Вусика
  4. під'їдати — -аю, -аєш, недок., під'їсти, -їм, -їси, док., перех., розм. 1》 також без додатка.Трохи або нашвидкуруч їсти. 2》 Над'їдати знизу; псувати надгризанням; підточувати. || перен. Позбавляти сили, бадьорості, послаблюючи, погіршуючи (здоров'я, стан і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. під'їдати — ПІД'ЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІД'Ї́СТИ, ї́м, їси́, док., що, розм. 1. також без дод. Трохи або нашвидкуруч їсти. [Бондар:] Ходімо лучче під'їмо, то там і побалакаєм про начатеє [почате] діло (І. Карпенко-Карий); [Квасолиха:] Дай хліба та солі. Словник української мови у 20 томах
  6. під'їдати — Під'їда́ти, -да́ю, -єш сов. в. під'їсти, -їм, -їси́, гл. 1) Подъѣдать, подъѣсть. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає. Чуб. V. 318. 2) Подкрѣпляться, подкрѣпиться пищей, закусить. Як не під'їси, то й святих продаси. Ном. № 12110. Словник української мови Грінченка