пійло

БУРДА́ розм. (каламутна, несмачна рідка страва або напій), БАЛАНДА́ розм., ПОМИ́Ї зневажл., ПІ́ЙЛО зневажл. Подали вечерю — якусь бурду з мерзлих буряків (Ю. Збанацький); А Сава й Варченко і самі на весь день мали кілька картоплин, миску горохової або сочевичної баланди. Без жирів (П. Кочура); Мільярдер випив теплі помиї (перебовтану каву) з паперового стаканчика, ..подякував лакеєві й пішов (П. Загребельний); — А ти, брудна свиня, — раптом шаленіє гестапівець, — яке пійло ти мені вчора підсунув? Я думав, що в мене порвуться всі кишки! (Ю. Яновський).

НАПІ́Й (спеціально приготовлена рідина для пиття); ПИТВО́, ПИТТЯ́, ПІ́ЙЛО перев. зневажл., ПИТНЕ́ збірн., розм. (те, що п'ють, перев. у збірн. знач.); ТРУ́НОК (перев. алкогольний напій); НЕКТА́Р (надзвичайно приємний на смак напій). Багато людей сидять на килимах і п'ють з великих піал чудовий напій з маринованих черешень (О. Гончар); Примусила (Нюся) дівчину випити гарячого молока, розбовтаного з медом та маслом. З незвички питво Ганні не сподобалося (В. Козаченко); На столах уже стояли закуски і питво (П. Панч); Нащо їжу і пиття Даєте ви все життя Трутням жадним..? (В. Мисик); Випили. Василь Степанович довго плямкав губами, розкуштовуючи дорогоцінний трунок (С. Добровольський); На аеровокзалі ми пили справжній нектар — чорну каву, яку Бразилія постачає цілому світові (Л. Дмитерко).

ПІ́ЙЛО (рідка їжа для худоби), БО́ВТАНКА. Смачне густе пійло корова тягне з цебра (К. Гордієнко); При нормальних опоросах свиноматкам через 5- 7 годин починають згодовувати бовтанку з вівсянки.., висівок і доброякісної макухи (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пійло — пі́йло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пійло — -а, с. 1》 Рідка їжа для худоби з висівками, борошном і т. ін. 2》 розм. Те саме, що питво 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пійло — ПІ́ЙЛО, а, с. 1. Рідка їжа для худоби з висівками, борошном і т. ін. Вона .. тільки дивилась, як свині перекидали пійло, місили ногами їжу (М. Коцюбинський); Слабким телятам даємо пійло з концентратів, і вони швидко поправляються (з наук. літ.). 2. розм. Словник української мови у 20 томах
  4. пійло — (-а) с. 1. крим.; несхвальн. Дешеве вино. СЖЗ, 81. 2. жрм; жарт.-ірон. Спиртний напій. <...> вишняк був його улюбленим напоєм, і він міг видудлити відро цього пійла (Л. Кононович, Мертва грамота). 3. мол.; несхвальн. Кава поганої якости. Словник жарґонної лексики української мови
  5. пійло — Пі́йло, -ла, -лу Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пійло — ПІ́ЙЛО, а, с. 1. Рідка їжа для худоби з висівками, борошном і т. ін. Вона.. тільки дивилась, як свині перекидали пійло, місили ногами їжу (Коцюб., II, 1955, 51); Слабким телятам даємо пійло з концентратів, і вони швидко поправляються (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. пійло — Пійло, -ла с. 1) Пойло. 2) Дурной напитокъ вообще. Словник української мови Грінченка