пікнік

ПРОГУ́ЛЯНКА (ходіння або катання для відпочинку, розваги), ГУЛЯ́ННЯ, ПРОГУЛЯ́ННЯ розм., ГУ́ЛЯНКА розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПРОХІ́ДКА (ПРОХО́ДКА) розм., ПРОГУ́ЛЬКА заст., ПРОМА́ШКА заст., жарт., ПРОМЕНА́Д заст., жарт., ПРОХІ́Д діал., СПАЦІР (СПАЦЕ́РА) діал.; ПРОЇ́ЗДКА заст. (звичайно на конях); ПІКНІ́К, ВИ́ЛАЗКА розм. (розважальна прогулянка компанією на лоні природи, звичайно із закускою); МОЦІО́Н (на повітрі для відпочинку, лікування). У неділю було призначено прогулянку на лижах (О. Донченко); — Поведемо їх гуляти над море. Посадимо вкупці в човен та повеземо на море на прогуляння (І. Нечуй-Левицький); Петрусь за шапку да й гайда на вечорниці, на погулянки (Ганна Барвінок); У неділю одпросилась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу; співаємо собі, пустуємо (Марко Вовчок); Добра частина людей з міста зіходилася вечорами на прохідку в той садок (Б. Грінченко); Одпочивши по обіді, монопольщик узяв палицю й пішов на проходку (С. Васильченко); Ніколи не виходила вона з дому так часто й не барилась так довго по прогульках (О. Кобилянська); — Але оце ми зробили добру промашку по Києві! Я виголодавсь, не знаю й як! (І. Нечуй-Левицький); Почали з'являтись дозвільні люди на променаді (Олена Пчілка); Надворі йде дощ, в інтервалах межи дощем ми ходимо на прохід (Леся Українка); — Приходить неділя.., всі (вояки) йдуть на спацір (Лесь Мартович); Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить (пісня); Комітет, зложений з кращих членів нашого товариства, уряджує прощальну проїздку саньми в честь Дори (О. Кобилянська); Наукова станція була влаштувала на острові свій пікнік на День Перемоги (О. Гончар); Ходіть цілий день по чистому повітрю, майте моціон (А. Кримський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пікнік — пі́кнік іменник чоловічого роду, істота кремезна, повна людина рідко пікні́к іменник чоловічого роду прогулянка Орфографічний словник української мови
  2. пікнік — I пікн`ік-а, ч. Розважальна прогулянка компанією (звичайно з закускою на лоні природи). II п`ікнік-а, ч., заст. Людина з кремезною, схильною до повноти будовою тіла, відносно короткою шиєю і широким обличчям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пікнік — Гулі, див. майовка, фестин, погулянка Словник чужослів Павло Штепа
  4. пікнік — ПІ́КНІК, а, ч., заст. Людина з кремезною, схильною до повноти будовою тіла, відносно короткою шиєю і широким обличчям. Пікніки – гарні організатори, веселуни, здатні до періодичних коливань настроїв і життєвого тонусу (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. пікнік — пікні́к (англ. picnic) заміська розважальна, прогулянка компанією. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. пікнік — Пікні́к, -ка́; -ніки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пікнік — ПІ́КНІК, а, ч., заст. Людина з кремезною, схильною до повноти будовою тіла, відносно короткою шиєю і широким обличчям. Пікніки — гарні організатори, веселуни, здатні до періодичних коливань настроїв і життєвого тонусу (Знання.., 7, 1966, 7). Словник української мови в 11 томах