1. Словник синонімів української мови

пінитися

ПІ́НИТИСЯ (утворювати піну; вкриватися піною), ПІ́НИТИ рідше, ШУМУВА́ТИ, ШУМІ́ТИ, ГРА́ТИ, ІСКРИ́ТИСЯ (перев. про шипучі напої); ЛЮСУВА́ТИ діал. (перев. про вапно). Вода з ринв, пінячись, весело гуркоче (О. Гончар); Річка все пінила і пінила (Я. Качура); Згори ясно видно, як шумує вода за греблями (В. Кучер); Вода гула на лотоках, шуміла білою піною нижче од коліс (І. Нечуй-Левицький); Свахи співають похвалу пива: Ой хміль в бочці грає, Білу піну пускає (І. Франко); В суліях іскряться пахучі меди. У бочці — З Нової Баварії пиво... (І. Нехода); На вапну налили води, то вона люсує (Словник Б. Грінченка).

СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам., ФИ́РКАТИ розм. (виражаючи гнів, ображаючись на кого-, що-небудь); ДРАТУВА́ТИСЯ, ДРОЧИ́ТИСЯ розм., ІРИТУВА́ТИСЯ заст. (бути в стані роздратування); СПАЛА́ХУВАТИ, СПАХА́ТИ, СПА́ХУВАТИ (раптово впадати в гнів); САТАНІ́ТИ, ПІ́НИТИСЯ (доходити до крайньої межі в гніві). — Док.: розсе́рдитися, осе́рдитися рідше розгні́ватися, розгніви́тися, нагні́витися розм. угні́ватися (вгні́ватися) рідше угніви́тися (вгніви́тися) рідше прогні́ватися, прогніви́тися, розізли́тися, обізли́тися, озли́тися, узли́тися розм. озлоби́тися, обу́ритися, розпри́ндитися, роздратува́тися, роздрочи́тися, спалахну́ти, спахну́ти. Йонька бачив, що в господарстві нічого не робиться так, як він велить, гримав дверима, сердився (Григорій Тютюнник); — Може, це секрет? Тоді не гнівайтесь за мою цікавість (Ю. Смолич); — На помилках часом учимося, і нема чого тобі злитися чи занепадати духом (О. Донченко); Її знали за строгу жінку, що злостилась задля кожної дрібниці і голосно сварилася (О. Кобилянська); Відскочив засув, двері відчинились, — я чую — милая моя гнівиться (Леся Українка); (Євгеній:) Перепрошаю вас, дідусю, за свого неґречного гостя! Не прогнівайтесь! (І. Франко); — Хто нас губить, Орфею нещасний, Хто прогнівився на нас? (М. Зеров); Іван Орлюк так обурився, що аж стіл.. затріщав під ударом його кулака (О. Довженко); Уляна неприязно мовчала, приндилася (К. Гордієнко). — Пор. I. 1. лютува́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пінитися — пі́нитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пінитися — Вкриватися піною; (- вино) шумувати, іскритися; тлк. ПІНИТИСЯ, (- людей) говорити <�кричати, лютувати> з піною в роті. Словник синонімів Караванського
  3. пінитися — -нюся, -нишся, недок. 1》 Утворювати або виділяти піну; вкриватися піною. || Наповнюватися піною, пінистою рідиною. 2》 перен. Дуже сердитися; кричати з піною біля рота. 3》 Пас. до пінити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пінитися — Шумувати, вишумовувати, вишумувати, повишумовувати, зашумовувати, зашумувати, позашумовувати, перешумовувати, перешумувати, поперешумовувати, пошумовувати, пошумувати, ушумовувати, ушумувати, повшумовувати, див. Словник чужослів Павло Штепа
  5. пінитися — ПІ́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок. 1. Утворювати або виділяти піну; вкриватися піною. Пиво піниться в зелених склянках (М. Коцюбинський); Вирувала, пінилась весняна вода (А. Шиян); Море при самому березі ніжно пінилось і тихо грало (В. Словник української мови у 20 томах
  6. пінитися — Юсь, -ишся, недок. 1. Хвилюватись, метушитись. Перестань пінитись — і все буде добре. 2. Обурюватися. І через це ти так пінишся? — здивувався Мілош (І. Сова). Чого ти пінишся? Ти ж не знаєш насправді, що трапилось. Словник сучасного українського сленгу
  7. пінитися — ПІ́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок. 1. Утворювати або виділяти піну; вкриватися піною. Пиво піниться в зелених склянках (Коцюб., II, 1955, 17); Вирувала, пінилась весняна вода (Шиян, Гроза.. Словник української мови в 11 томах