пінливий

ПІ́НЯВИЙ (який піниться; вкритий піною), ПІ́НИ́СТИЙ, ПІ́НЯСТИЙ, ПІНЛИ́ВИЙ, ПІ́ННИЙ, ШУМЛИ́ВИЙ рідше, ШУ́МНИЙ рідше; ШИПУ́ЧИЙ, ІСКРИ́СТИЙ, ІГРИ́СТИЙ, ГРАЙЛИ́ВИЙ (про напої). Ми довго дивимося на піняву, прекрасну в своєму нестримному русі воду Алма-Атинки (Т. Масенко); Шхуна то злітала вгору, то лягала на борт, то заривалася носом у пінисту безодню (З. Тулуб); Плив (кит) так швидко, що лише пінястий слід залишався за ним (М. Трублаїні); Танцюють по воді пінливі баранці (І. Цюпа); О друзі, принесіть мені вологу пінну (переклад В. Мисика); Заструмувало пиво з бочки, збиваючи високу, шумливу піну в підставленому кухлі (Є. Гуцало); Із барил вино цідили, Молоде, шумне вино (Л. Первомайський); Тут є натуральна залізна шипуча вода, досить добра на смак (Леся Українка); Шампанське у Валентинових руках стрельнуло.. Валет розливав іскристий напій (П. Дорошко); Зараз ця рука звично й розважливо розливала по склянках ігристе кримське вино (О. Гончар); Грайливе вино іскрилося в келихах (В. Кучер).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пінливий — пінли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пінливий — -а, -е. Який піниться (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пінливий — ПІНЛИ́ВИЙ, а, е. Який піниться (у 1, 2 знач.). Вася й море бачив. Шумливе, бурхливе море, що вище тополь гойдає пінливі хвилі (О. Ковінька). Словник української мови у 20 томах
  4. пінливий — ПІНЛИ́ВИЙ, а, е. Який піниться (у 1, 2 знач.). Вася й море бачив. Шумливе, бурхливе море, що вище тополь гойдає пінливі хвилі (Ковінька, Кутя.., 1960, 29). Словник української мови в 11 томах