1. Словник синонімів української мови

пішаниця

ПІШОХІ́Д (той, хто йде пішки), ПІ́ШИЙ, ПІШОХО́ДЕЦЬ рідше, ПІШАНИ́ЦЯ діал., ПІ́ШИЙ- ПІШАНИ́ЦЯ (ПІ́ША- ПІШАНИ́ЦЯ) фольк.; ПЕРЕХО́ЖИЙ (той, хто йде пішки в якомусь напрямку повз когось, щось, через щось). Стіни тут скляні, й крізь них видно міський парк, порожні лави на алеях, повільних пішоходів (Є. Гуцало); Їхали на підводах, хто верхи на конячині охляп, ішли валками піші (А. Головко); Всі оглядали необережного пішоходця, всі впізнали Саватьяна Жигая (А. Шиян); Проходив повз наше село один мимоходець, молодий товариш, пішаниця (О. Копиленко); З видзвоном проносяться тачанки, обганяючи валки піших-пішаниць (О. Гончар); Міський шафар правив мостовий податок із проїжджих і перехожих (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пішаниця — пішани́ця іменник жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. пішаниця — -і, ч. і ж., діал. Піша людина. Піший-пішаниця нар.-поет. — людина, що йде пішки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пішаниця — ПІШАНИ́ЦЯ, і, ч. і ж., діал. 1. Піша людина. – Кілька років тому проходив повз наше село один .. молодий товариш, пішаниця (О. Копиленко). 2. у знач. присл. пішани́цею. Пішки. За отаманом .. Женуть ляхи кіньми Ще й біжать пішаницею (з думи). Словник української мови у 20 томах
  4. пішаниця — ПІШАНИ́ЦЯ, і, ч. і ж., діал. 1. Піша людина. — Кілька років тому проходив повз наше село один.. молодий товариш, пішаниця (Коп., Навколо полум’я, 1961, 5). Пі́ший-пішани́ця, нар.-поет. — людина, що йде пішки. Словник української мови в 11 томах
  5. пішаниця — Пішани́ця, -ці об. Пѣшій человѣкъ. Два брати кінних, а третій брат менший, піша пішаниця. АД. І. 106. Словник української мови Грінченка