п'янство

ПИЯ́ЦТВО (постійне надмірне вживання спиртних напоїв, хвороблива пристрасть до них), П'Я́НСТВО, АЛКОГОЛІ́ЗМ, ПИЯ́ТИКА розм. (Зінько:) І коли це пияцтво притишиться?! (М. Кропивницький); — А пригадайте собі, люди, скільки лиха наробили вам шинки, п'янство? (М. Коцюбинський); Серед пережитків минулого одним з найбільш живучих є алкоголізм (з журналу); Згадую, як Степан Кищук оцього Юхима за неробство та пиятику гострим словом допікав (С. Журахович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'янство — п'я́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. п'янство — -а, с. Постійне надмірне вживання спиртних напоїв; хвороблива пристрасть до них. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. п'янство — П'Я́НСТВО, а, с. Постійне надмірно вживання спиртних напоїв; хвороблива пристрасть до них. П'янство – в роботі не товариш (приказка); Розумна, поважна й хазяйновита, вона [Ганна] маладуже великий вплив на гетьмана Богдана... Словник української мови у 20 томах
  4. п'янство — П'янство, -ва с. Пьянство. Словник української мови Грінченка