п'янство

П'Я́НСТВО, а, с.

Постійне надмірно вживання спиртних напоїв; хвороблива пристрасть до них.

П'янство – в роботі не товариш (приказка);

Розумна, поважна й хазяйновита, вона [Ганна] маладуже великий вплив на гетьмана Богдана, вивела при його дворі гулянки та п'янство і була доброю господинею в домі (І. Нечуй-Левицький);

Були часи, коли він зовсім не пив, як же вхопився вже до п'янства, то пропадав з дому на два-три тижні (Л. Мартович);

Мені майже фізично стало в тих умовах важко дихати: п'янство, темнота, доноси (С. Васильченко);

Біля монопольок стояв цілий день радісний ґвалт, крик і п'янство (В. Винниченко);

– Боюсь, що посумує [Левко], понудьгує отак якийсь час, а потім зірветься чи в п'янство, чи в якийсь розбій (М. Стельмах).