1. Словник синонімів української мови

рабунок

ГРАБІ́Ж (напад з метою привласнення чужого майна), ГРАБУ́НОК, ГРАБУВА́ННЯ, ПОГРАБУВА́ННЯ, ДОБИ́ТОК заст., ТАТЬБА́ заст., ГРАБІ́ЖКА діал., РАБУ́НОК діал. Як сарана, налітали вони на села й замки.. і поверталися до коша з отарами овець і баранців. І тоді нові загони заступали їх місце й ішли на грабіж (З. Тулуб); (Пані Люба:) Почалися на шляху грабунки та розбої (С. Васильченко); Долгорукий дуже обачливо запрошував половців, коли ж таке ставалося, то неодмінно умовою ставив перед ханами стримувати воїнів своїх від грабувань і насильств (П. Загребельний); Багратіон в міру сил боровся з безсоромним пограбуванням (П. Кочура); Гайдамаки приїхали з добитків (Словник Б. Грінченка); Той зламав житницю й уволік міх жита, той піймав чужого коня.. — ..скрізь татьба (С. Скляренко); (Олеся:) Трапилася та грабіжка якраз на перший тиждень великого посту (М. Кропивницький); — Мій господар прискаржив мене за рабунок.., але я, бігме, нічого не рабував (І. Франко). — Пор. краді́жка, 1. розбі́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рабунок — Рабу́нок: — грабіж, грабунок [47] Рабу́нки: — грабунки [6] Словник з творів Івана Франка
  2. рабунок — рабу́нок іменник чоловічого роду грабунок діал. Орфографічний словник української мови
  3. рабунок — -нку, ч., діал. 1》 Грабунок. 2》 Награбоване майно; здобич. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рабунок — РАБУ́НОК, нку, ч., діал. 1. Грабунок. Ідуть турки на рабунки (П. Чубинський). 2. Награбоване майно; здобич. – Оце вам, матусю, наш рабунок, що всі ми без сорочок ходимо, хоч могли б багато, багато придбати (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах
  5. рабунок — РАБУ́НОК, нку, ч., діал. 1. Грабунок. Ідуть турки на рабунки (Чуб., V, 1874, 1087). 2. Награбоване майно; здобич. — Оце вам, матусю, наш рабунок, що всі ми без сорочок ходимо, хоч могли б багато, багато придбати (Стеф., І, 1949, 196). Словник української мови в 11 томах
  6. рабунок — Рабунок, -нку м. 1) Грабежъ. Ідуть турки на рабунки. Чуб. V. 1087. 2) Награбленное имущество, добыча. Як то вони в татар рабунки пооднімають і як мають їми дуванитись. К. Хм. 65. Словник української мови Грінченка