1. Словник синонімів української мови

ранком

ВРА́НЦІ (УРА́НЦІ) (у ранковий час), ЗРА́НКУ, РА́НКОМ, РА́НО, ЗРА́ННЯ, ЗАРА́ННЯ, СПОЗАРА́НА, СПОЗАРА́НКУ, СПОЗАРА́ННЯ, ЗАРА́НІ розм., ПОРАНЕ́НЬКУ розм., ЗАРА́ННЄ заст., ЗАРА́НА діал., ПОРА́НО діал., ПОРА́НУ діал. (досить рано). Вранці, коли піднялося сонечко, ми вирушили до річки (О. Досвітній); Уранці я не втерпів і знову побіг до ковальні (Б. Грінченко); Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дрібну мжу (Григорій Тютюнник); Сьогодні він не спав цілу ніч. Лише ранком задрімав якусь годину (І. Микитенко); Рано, разом з сонцем, прокинулась і Харитя (М. Коцюбинський); В Обухівку Давид прийшов зарані — саме школярі сходились до школи (А. Головко); Сонечко за тучу сховалось зараннє (Г. Квітка-Основ'яненко); Газдині топлять зарана (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ранком — ра́нком прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ранком — пр., ВРАНЦІ, РАНО, рано-вранці, поет. рано-пораненьку, ок. на ранок; (раннім) ІД. на світанні. Словник синонімів Караванського
  3. ранком — див. рано Словник синонімів Вусика
  4. ранком — присл. Те саме, що вранці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ранком — РА́НКОМ, присл. Те саме, що вра́нці. Ранком сизий туманець прикривав той шлях своєю запоною (Панас Мирний); Ранком у сірій млі вантажимось на корабель (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  6. ранком — Ра́нком, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ранком — РА́НКОМ, присл. Те саме, що вра́нці. Ранком сизий туманець прикривав той шлях своєю запоною (Мирний, І, 1954, 246); Ранком у сірій млі вантажимось на корабель (Ю. Янов., II, 1958, 68). Словник української мови в 11 томах
  8. ранком — Ранком нар. Утромъ. Я тоє терно ранком посічу, я до матюнки орлом полечу. Чуб. V. 754. Словник української мови Грінченка