1. Словник синонімів української мови

рання

РА́НОК (частина доби після ночі), ПОРА́НОК розм., РА́ННЯ розм., ПОРА́ННЯ розм.; СВІТА́НОК, СВІТА́ННЯ, СВІТ розм., СВІТА́НЬ поет., РО́ЗСВІТ поет., РОЗСВІТА́ННЯ поет., РОЗСВІТА́НОК рідше, ПЕРЕДДЕ́НЬ рідше, ПЕРЕДДЕ́ННЯ рідше (пора доби перед сходом сонця). Ранок був тихий, з першим осіннім холодом (О. Донченко); Ще того самого поранку, коли батько мав гадку відвести Гриця до школи, не знали гуси про сей намір (І. Франко); Народився я на світ, Як їдного рання Моя ненька забагла Шпаків на снідання (С. Руданський); Лія слухала його мовчки.., а обличчя її все горіло і розгоралося, як перед зіходом сонця на поранні тло ясного неба (С. Васильченко); В сутінках світанку він все малював будучність своїх дітей, внуків і правнуків (В. Стефаник); Євдоким сьогодні спав у клуні неначе убитий, і тільки світанням його розбудив несамовитий лемент дружини (М. Стельмах); Ось-ось незабаром світ настане, день надійде (І. Ле); Падав сніг, так, як сьогодні пада, Така ж була світань в засніжених полях (А. Малишко); У лютих битвах ми б'ємось недарма В гарячі ночі, в розсвіти глухі (А. Малишко); І зливались в синіх далях З ясновидим розсвітанням Над Дніпром вогнів заграви, Дальні сяйва Дніпрогесу (П. Усенко); Охрім Іванович на розсвітанку Виходить в поле, де блищить роса (Я. Шпорта); Грає ранок, переддень, Грає, сонцем виграва (П. Усенко); Дівча утомилось. В вікні переддення, Але не вгасає малий каганець (П. Воронько).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рання — ра́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. рання — І рідко ранішня Те саме, що утреня Словник церковно-обрядової термінології
  3. рання — -я, с., розм., рідко. Те саме, що ранок 1). Від рання до вечора — цілий день. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рання — РА́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що ра́нок 1. Їй хотілось скоріше дочекатися рання (М. Коцюбинський); Розбрівшись з самого рання по парках, по бібліотеках, .. сидять над конспектами студенти, готуються до останніх екзаменів (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  5. рання — від (з) ра́нку (й (та)) до ра́нку. Протягом тривалого часу; весь час; цілодобово. Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний); А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
  6. рання — Ра́ння, -ння = ра́нок. Від са́мого ра́ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рання — РА́ННЯ, я, с., розм., рідко. Те саме, що ра́нок 1. Їй хотілось скоріше дочекатися рання (Коцюб., І, 1955, 15); Розбрівшись з самого рання по парках, по бібліотеках,.. сидять над конспектами студенти, готуються до останніх екзаменів (Гончар, Людина.. Словник української мови в 11 томах
  8. рання — Рання, -ня с. = ранок. Ще від самого рання сестри виглядали Антося. Св. Л. 46. що-рання = що-ранку. Що-рання по сто палок давати. Чуб. V. 984. Словник української мови Грінченка