ратище

ДЕРЖА́К (частина ручного інструмента, пристрою, зброї тощо, за яку їх тримають), РУ́ЧКА, РУКОЯ́ТКА, РУКОЯ́ТЬ, РУКІ́В'Я розм., ДЕ́РЖАЛНО розм., РА́ТИЩЕ заст., ДЕ́РЖАЛО діал.; ГРА́БЛИЩЕ, ГРАБЛИ́НА розм., ГРА́БЛИСЬКО розм. (граблів); ДРЕ́ВКО (прапора, списа); ПУ́ЖАЛНО, БАТОЖИ́ЛНО розм., ПУЖА́К діал. (батога); ЧЕПІ́ГА (плуга); ЕФЕ́С (холодної зброї). Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (М. Чабанівський); З кишені її вузенької спідниці визирала ручка маленького кольта (О. Досвітній); Хмельницький спутав свойого коня і пустив його пастися на полянці, а сам, з рукою на рукоятці ятагана, пішов до хати (І. Франко); Він пізнав рукоять свого, відполірованого долонею, грушевого ціпка (Д. Бедзик); Правиця й досі ще відчувала руків'я шаблі, в горлі стояв луною крик (Вас. Шевчук); Старий.. узяв залізні вилки, осаджені на довгому ратищі (Юліан Опільський); Маленька лопатка на довгому держалі була коло нього (Л. Первомайський); Знайшла (Ганна) граблі з обвугленим граблищем (А. Дімаров); Вони билися великими кілками, граблинами, держаками вил (О. Довженко); Хлібороб з діда-прадіда Кирило Кухта вовтузився під повіткою з самого ранку, обстругуючи нове граблисько (А. Іщук); Ой червоні стяги, Білі короговки, Гілка червоненька, А древко срібненьке (Панас Мирний); Взяв (Савка) устромлений пужалном у сніг батіг (А. Головко); Візники, підпершись батожилнами, закам'яніли на своїх високих сидіннях (І. Микитенко); Левко люто вишарпнув батога, об коліно поломив пужак на дрібні цурпалки (М. Стельмах); Зінько іде за плугом, руки на чепігах (Б. Грінченко); На пагорбі,.. спершись руками на ефес шаблі, сидів Кутузов (П. Кочура).

СПИС (холодна зброя — гострий металевий наконечник на довгому держаку), ПІ́КА, РА́ТИЩЕ заст., СУЛИ́ЦЯ заст., ШТИХ заст.; ДРО́ТИК (метальний спис); РОГА́ТИНА (ніж, насаджений на дерев'яний держак). Козаки кинулись битися рукошма. Залисніли козацькі шаблі, заблищали гострі списи (І. Нечуй-Левицький); Одна сотня козаків з піками, шаблями.. гарцювала праворуч і ліворуч транспорту (З. Тулуб); Важне було військо в Гетьманщині .. у кожного мушкетик, ратище, шабля і чотири пістолі (О. Стороженко); Не один кінний козак зважився вискочити в поле та пробувати щастя шаблюкою або сулицею (О. Маковей); Княгинина рука не хибила — пускала рогатину влучно (А. Хижняк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ратище — ра́тище іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. ратище — див. держак Словник синонімів Вусика
  3. ратище — -а, с., заст. 1》 Древко (у 1 знач.). 2》 Спис. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ратище — РА́ТИЩЕ, а, с., заст. 1. Древко (у 1 знач.). Хмельницький взяв обома руками ратище, поцілував червоно-синій прапор (Н. Рибак); З-за лісу .. виїхали вершники. Передні тримали поскручувані на ратищах корогви (Іван Ле). 2. Спис. Вже третій день тривали лови. Словник української мови у 20 томах
  5. ратище — Ра́тище, -ща, -щу, -щем; -тища, -тищ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ратище — РА́ТИЩЕ, а, с., заст. 1. Древко (у 1 знач.). Хмельницький взяв обома руками ратище, поцілував червоно-синій прапор (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 59); З-за лісу.. виїхали вершники. Передні тримали поскручувані на ратищах корогви (Ле, Наливайко, 1957, 296). Словник української мови в 11 томах
  7. ратище — Ратище, -ща с. Древко копья; копье. ЗОЮР. І. 293. Наважували на списи ратища. Стор. Да взяв на ратище ворота так, як от сніп святого хліба візьмеш. ЗОЮР. І. 4. А мій милий коня веде, на ратище підпірається. Грин. III. 593. ув. ратюга. Словник української мови Грінченка