рейвах

БЕЗЛА́ДДЯ (відсутність або порушення порядку де-небудь, брак будь-якого ладу), БЕ́ЗЛАД, НЕ́ЛАД, НЕПОРЯ́ДОК, РЕ́ЙВАХ розм., ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм., ГАРМИ́ДЕР підсил., розм., РОЗГАРДІЯ́Ш підсил. розм.; ПОГРО́М розм., РОЗГРО́М розм. (цілковите порушення порядку). Він не терпів безладдя і захаращеності в домі, — це передалось йому від батька (А. Хорунжий); Євпраксію пригнічувало все: і дикий гірський холод, ..і безлад, який панував у незліченному обозовиську, і самотність (П. Загребельний); — Скрізь непорядок, нелад. І наймити десь порозходились (І. Нечуй-Левицький); На невеличкому письмовому столі суцільний хаос — книжки, папери (В. Собко); В розкішних і просторних горницях був такий нелад та гармидер (І. Нечуй-Левицький); Федора сьогодні якраз мазала. У хаті, як і завжди в таких випадках, розгардіяш (А. Головко); — Заходимо, а там (у хаті) цілий погром: скрині порозкривані, на долівці купа одягу, на лавах кожухи валяються (Григорій Тютюнник); Коло ставка, плямистого від нафти, я знайшов розстріляну дружину, а в хаті розгром і нищення (Ю. Яновський).

ГА́ЛАС (безладне звучання багатьох голосів), ГАМ, ГА́МІР, КРИК, БУ́ЧА, ГУК, ГУЛ, РЕ́ПЕТ розм., ГВАЛТ розм., КРИ́КНЯВА розм., ЗИК розм., ОГРО́М діал., ЗА́КОЛОТ розм., ГАРМИ́ДЕР розм., БАЗА́Р розм., Я́РМАРОК розм., РЕ́ЙВАХ розм., КАГА́Л розм., ША́РВАРОК розм., ТАРАРА́М розм., КАЛАБА́ЛИ́К діал. (у супроводі біганини, метушіння); ФУК діал. (при сварці). — У місті дуже багато крику та галасу, а в селі найкраще, й тихо й вільно (Панас Мирний); Скрізь було чути гук, шум, гам, свист (І. Нечуй-Левицький); Мов розв'язався мішок із гамором: крик, зик, пискотня... (С. Васильченко); На розі біля магазину господарчих товарів — знов натовп, шарварок, буча (О. Гончар); Голоси спліталися в один суцільний гул, і розібрати щось було неможливо (В. Кучер); З несамовитим галасом наїхали (цигани) в своїх халабудах у село.., а потім з не меншим репетом, аніж приїхали, знялися в дорогу (М. Стельмах); І враз — заглушаючи всю метушню і ґвалт — по квартирі розляглися широкі й повнозвучні акорди рояля (Ю. Смолич); Гамір і крикнява поволі влягалися, торговище втихомирювалося (П. Загребельний); У кривчуковському лісі, кажуть, наче ярмарок — гук, огром (Марко Вовчок); За столом здіймався страшенний заколот. Тася вищала, як зарізане порося, стара попадя бурчала (М. Коцюбинський); Гармидер, галас, гам у гаї (Т. Шевченко); Аж на третій яр чути ваш базар! (прислів'я); До приймальні зайшов Гаманюк.. — Що це в тебе за ярмарок? — спитав невдоволено. — Такий сьогодні прийом, — пояснила півголосом (Христя) (М. Ю. Тарновський); Скориставшись відсутністю старших, дівчатка підняли цілий рейвах (М. Олійник); Кагал, гармидер стояв у хаті (Панас Мирний); В школі, де розташована кіногрупа, гамір, шарварок: класами заволоділа дітвора (О. Гончар); Пам'ятаєш, якого наробив ти колись тарараму, коли виїздила екзекуція в Григорівку? (С. Васильченко); Знявся такий калабалик, що хоч вуха затикай (С. Добровольський). — Пор. 1. крик.

МЕТУШНЯ́ (поспішний, безладний рух; дріб'язкові справи, турботи; шум, пов'язаний з цією дією), МЕТУШІ́ННЯ, СУМ'Я́ТТЯ, БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НА розм., БІГОТНЯ́ розм., КРУТАНИ́НА розм., МОТАНИ́НА (МЕТАНИ́НА) розм., РЕ́ЙВАХ розм., РО́ЗРУХ розм., ВЕРЕМІ́Я розм., ВЕРЕМІ́Й розм., РУХАНИ́НА розм., РОЗГАРДІЯ́Ш розм., ША́РВАРОК розм., ША́РВАРКА розм., КАТАВА́СІЯ розм., ШАМОТНЯ́ розм., ШАМО́ТНЯВА розм., СОДО́М розм., СОДО́МА розм., ШАРПАНИ́НА розм., МЕТУШНЯ́ВА розм., СУЄТА́ розм., ТЯГАНИ́НА розм., ПО́РУХ розм., ВОРУШІ́ННЯ розм., ВОРУШНЯ́ розм., ЗАМЕТУШНЯ́ діал., ЗАМЕТНЯ́ діал., ШЕ́МЕТ діал., ШАТАНИ́НА заст.; ГАРМИ́ДЕР розм. (з безладним, сильним шумом, криком). Раптом в одному кінці табору здійнялася якась метушня. В темряві, у відблисках багать і не розбереш, що там робиться: лаються чи, може, й б'ються. Роман пішов на той шарварок (Д. Ткач); (Любов:) Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці ваші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти, склавши руки (Леся Українка); Гізела орієнтувалася в сум'ятті танцювального залу напрочуд добре (П. Загребельний); Навкруги розлягається голосний гомін людських голосів, бреньк склянок і бігання прислуги (Н. Кобринська); У волості шарпанина-біганина: одно туди йде, друге звідти виходить, третього ведуть... (Панас Мирний); На кутку завалували собаки, в хатах почали гупати двері, скрізь чулася біготня (В. Кучер); В домі почалося ворушіння, крутанина та біганина (І. Нечуй-Левицький); Піднявся крик людський, збіглася дворня... Шатанина-мотанина (Панас Мирний); Настала після сього велика метанина по селу (Ганна Барвінок); Заруба побачив якийсь рейвах біля громадської запущеної хати (В. Кучер); Люди ті кричали, метушились, витягали воду з колодязя, носили її відрами, розтягали той хлівчик, що горів... Серед усього того розруху впала Грицькові у вічі жіноча постать (Б. Грінченко); Як ударив грім, в хаті починається руханина: зачиняють вікна (С. Васильченко); Саме в такий розгардіяш, коли весь дім ходив ходором.., на подвір'я в'їхав старомодний фаетон з тіткою Меланією (Ірина Вільде); Данько.. теж не забарився ув'язатися в загальну катавасію (О. Гончар); І раптом — постріл. Ні диму, ні полум'я. Тільки приглушений ляскіт покрив лемент. Шамотня ще більша зчинилася в натовпі (І. Ле); В кімнаті піднявся якийсь содом (І. Нечуй-Левицький); В хаті.. колотнечі: содома піднялась, що й не сказати (А. Свидницький); Засліпило його й збаламутило серед церков, торговиць і людської метушняви (П. Загребельний); Багато часу минуло в суєті та тлумі, поки, зрештою, молоді та весільні батьки.. сіли за чільний стіл (Л. Дмитерко); В далекій прихожій почувсь шум та тяганина роздягання (І. Нечуй-Левицький); Одчиняє він хату, уступив, молодиці з ним всипали, а вона лежить... Порух великий зчинився, плач ізняли, крик (Марко Вовчок); Аж ось по хатах, по оборах ворушня, гамір, крик, біганина (І. Франко); Всю ніч стояла заметушня у панських будинках (С. Васильченко); Тут незабаром прилетів патруль, Знялася заметня, тривога, шуканина, І дівчину знайшли (Леся Українка); У дворі був гармидер. Жовніри змішалися з арештантами, фурманами, щось порядкували, гримали на візників, тягли в оберемках солому (О. Досвітній). — Пор. 1. безла́ддя, 1. колотне́ча.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рейвах — Галас, метушня, крик, шум [I] Словник з творів Івана Франка
  2. рейвах — ре́йвах іменник чоловічого роду безладна біганина, метушня; безладно розкидані предмети, речі розм. Орфографічний словник української мови
  3. рейвах — див. метушня; сварка Словник синонімів Вусика
  4. рейвах — -у, ч. 1》 Безладна біганина, метушня. || Галас, крик із приводу чого-небудь. 2》 Безладно розкидані предмети, речі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рейвах — РЕ́ЙВАХ, у, ч., розм. 1. Безладна біганина, метушня. – А в тій Німеччині рейвах: метушаться людоїди, в дзвони дзвонять, бога просять свого фашистського (Ю. Яновський); Хрещениця лежала коло матері. Словник української мови у 20 томах
  6. рейвах — ре́йвах (ра́йбах, ра́йвах) 1. метушня, біганина, галас, крик (м, ср, ст)||жидівський рейвах 2. безлад, розгардіяш (м, ср, ст)|| = байзель ◊ жидівський ре́йвах 1. → рейвах 1 2. → рейвах 2 Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. рейвах — У, ч. Галас, скандал, метушня. «Як не відчепишся від мого Стефана, я запхаю руку тобі до пельки, впіймаю за язик і виверну на інший бік», — верещала вона. Страшенний рейвах (І. Сова). Словник сучасного українського сленгу
  8. рейвах — Ре́йвах, -ху, в -сі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. рейвах — РЕ́ЙВАХ, у, ч., розм. 1. Безладна біганина, метушня. — А в тій Німеччині рейвах: метушаться людоїди, в дзвони дзвонять, бога просять свого фашистського (Ю. Янов., І, 1954, 81); Хрещениця лежала коло матері. Словник української мови в 11 томах
  10. рейвах — Рейвах, -ху м. Суматоха, плачъ. Словник української мови Грінченка