рейка

ПЛА́НКА (невелика довгаста дерев'яна дощечка), ГЛИ́ЦЯ діал.; РЕ́ЙКА (вузька, тонка); БИ́ЛЬЦЕ (у деяких сільськогосподарських знаряддях); ШТАХЕ́Т, ШТАХЕ́ТИНА, ШТАХЕ́ТКА, ПЛАНИ́ЦЯ діал. (в огорожі). Заганяє (хлопець) цвях за цвяхом в дерев'яні планки ящика (О. Гончар); Дубовий, глицями збитий стіл, і на ньому ледве блимає тріскотливий каганець (І. Ле); Юра довгий час не міг наважитися ступити через нижню рейку старого замшілого паркана (Ю. Смолич); Торохтить шляхом з города через село якась машина,.. червоніють викрашені бильця, колеса (Панас Мирний); Майстри.. довго придивлялися до кожної штахетини, немов бачили уперше (Ю. Збанацький); Пройшла (Ганна) до паркана, відсунула вбік відому тільки їй прибиту одним цвяхом штахетку (В. Козаченко); Він відсунув планицю, що правила замість воріт (Л. Смілянський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рейка — ре́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рейка — [рейка] -йкие, д. і м. -йц'і, р. мн. -йок Орфоепічний словник української мови
  3. рейка — -и, ж. 1》 Сталевий вузький брусок, що прикріплюється двома рядами на шпалах для руху залізничних, трамвайних та інших поїздів, вагонеток, підйомних кранів і т. ін. || Кусок такого бруска, що використовується для подання певних сигналів. 2》 перев. мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рейка — РЕ́ЙКА, и, ж. 1. Сталевий вузький брусок, що прикріплюється двома рядами на шпалах для руху залізничних, трамвайних та ін. поїздів, вагонеток, підйомних кранів і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. рейка — перево́дити (ста́вити) / перевести́ (поста́вити) на ре́йки які, чого. Надавати чому-небудь певного спрямування; організовувати, спрямовувати, перетворювати і т. ін. що-небудь певним чином. Фразеологічний словник української мови
  6. рейка — Ре́йка, -ки, -ці; ре́йки, ре́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рейка — РЕ́ЙКА, и, ж. 1. Сталевий вузький брусок, що прикріплюється двома рядами на шпалах для руху залізничних, трамвайних та ін. поїздів, вагонеток, підйомних кранів і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  8. рейка — Рейка, -ки ж. Рельсъ. Екатер. у. Словник української мови Грінченка