1. Орфоепічний словник української мови

рейка

ре́йка

[рейка]

-йкие, д. і м. -йц'і, р. мн. -йок

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рейка — ре́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рейка — -и, ж. 1》 Сталевий вузький брусок, що прикріплюється двома рядами на шпалах для руху залізничних, трамвайних та інших поїздів, вагонеток, підйомних кранів і т. ін. || Кусок такого бруска, що використовується для подання певних сигналів. 2》 перев. мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рейка — РЕ́ЙКА, и, ж. 1. Сталевий вузький брусок, що прикріплюється двома рядами на шпалах для руху залізничних, трамвайних та ін. поїздів, вагонеток, підйомних кранів і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. рейка — перево́дити (ста́вити) / перевести́ (поста́вити) на ре́йки які, чого. Надавати чому-небудь певного спрямування; організовувати, спрямовувати, перетворювати і т. ін. що-небудь певним чином. Фразеологічний словник української мови
  5. рейка — ПЛА́НКА (невелика довгаста дерев'яна дощечка), ГЛИ́ЦЯ діал.; РЕ́ЙКА (вузька, тонка); БИ́ЛЬЦЕ (у деяких сільськогосподарських знаряддях); ШТАХЕ́Т, ШТАХЕ́ТИНА, ШТАХЕ́ТКА, ПЛАНИ́ЦЯ діал. (в огорожі). Словник синонімів української мови
  6. рейка — Ре́йка, -ки, -ці; ре́йки, ре́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рейка — РЕ́ЙКА, и, ж. 1. Сталевий вузький брусок, що прикріплюється двома рядами на шпалах для руху залізничних, трамвайних та ін. поїздів, вагонеток, підйомних кранів і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  8. рейка — Рейка, -ки ж. Рельсъ. Екатер. у. Словник української мови Грінченка