1. Словник синонімів української мови

рекомендація

ПОВЧА́ННЯ (слова, що містять поради, напучування тощо), ПРО́ПОВІДЬ розм., МОРА́ЛЬ розм., ОТЧЕНА́Ш жарт., РЕКОМЕНДА́ЦІЯ перев. книжн., ПОУЧЕ́ННЯ книжн. заст., ВИ́ЧИТИ діал., ПОУ́КА діал. Андрій не приймав тих повчань, він або огризався, або істерично кричав і замикався в собі (Ю. Мушкетик); Сказала (Вероніка), хоробливо усміхнувшись: — По твоїй проповіді живу, брате: треба дивитись глибше на життя (М. Хвильовий); Обов'язкові елементи байки: алегорія, розповідь про подію, мораль (з підручника); Любив дід додержати до послідньої хвилини, приголомшити, а потім вичитати доброго отченашу (Г. Хоткевич); В часи студентства в інституті по рекомендації професора Кричевського під час літніх канікул я багато мандрував по селах Чернігівщини (з журналу); Княжич жив у печері великого Никона, читаючи вголос його книги й приймаючи поучення від великих старців Печерського монастиря (М. Грушевський); Полюбились йому дідові вичити, розумні, правдиві, добрі (Панас Мирний); — Ви, може, гадаєте, що я, як старший, вважаю своїм обов'язком давати вам якісь батьківські поуки? (М. Рудницький).

ХАРАКТЕРИ́СТИКА (офіційний документ, висновок про чию-небудь трудову й громадську діяльність), АТЕСТА́ЦІЯ, РЕКОМЕНДА́ЦІЯ (позитивний — про кого-небудь, звичайно з порукою за нього).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рекомендація — рекоменда́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рекомендація — [реикомеиндац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. рекомендація — -ї, ж. 1》 Позитивний усний або письмовий відзив про кого-небудь, зазвичай із порукою за нього. || Характеристика кого-, чого-небудь. 2》 Порада, вказівка кому-небудь; пропозиція. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рекомендація — Рая, порая, нарая, див. атестація, рекомендувати, референція Словник чужослів Павло Штепа
  5. рекомендація — РЕКОМЕНДА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Позитивний усний або письмовий відзив про кого-небудь, як правило, з порукою за нього. З Брянським він пройшов шлях від самої Волги. Брянському він давав рекомендацію в партію (О. Словник української мови у 20 томах
  6. рекомендація — (англ. recommendation) 1. письмовий або усний схвальний відгук про роботу, діяльність тієї чи іншої особи. 2. вказівка, порада. Економічний словник
  7. рекомендація — рекоменда́ція (від лат. recommendatio – доручення) 1. Письмовий або усний схвальний відзив про роботу, діяльність тієї чи іншої особи. 2. Вказівка, порада. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. рекомендація — Рекоменда́ція, -ції, -цією; -да́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. рекомендація — РЕКОМЕНДА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Позитивний усний або письмовий відзив про кого-небудь, як правило, з порукою за нього. З Брянським він пройшов шлях від самої Волги. Словник української мови в 11 томах
  10. рекомендація — рос. рекомендация (від латин. recommendatio-порада) — 1. Письмовий або усний позитивний відгук про людину чи фірму у формі підтримки її кандидатури або діяльності. 2. Порада, вказівка щодо певного способу дії, здійснення певних планів, задумів. Eкономічна енциклопедія