реконструювати

ВІДТВО́РЮВАТИ (надавати первісного стану або вигляду за рештками чи описом), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, РЕКОНСТРУЮВА́ТИ, РЕПРОДУКУВА́ТИ (у пам'яті). — Док.: відтвори́ти, віднови́ти, понови́ти, реконструюва́ти, репродукува́ти. — Коли ця рудня не вибрана і має руду, а це так, — відтворити її справа двох декад (О. Досвітній); Реконструювати давньоруський ручний млин; Репродукувати відчуттєві враження.

ПЕРЕБУДО́ВУВАТИ (переробляти будову); РЕКОНСТРУЮВА́ТИ (з метою удосконалення, а також відновлення первісного вигляду); ПЕРЕМУРО́ВУВАТИ (кам'яну, цегляну); ПЕРЕКЛАДА́ТИ (перев. піч); ПЕРЕКИДА́ТИ розм., ПЕРЕСИПА́ТИ розм. (невелику, перев. сільську будівлю, піч). — Док.: перебудува́ти, реконструюва́ти, перемурува́ти, перекла́сти, переки́дати, переки́нути, переси́пати. Бабусі Юлі її хатину не те, що відремонтували, а перебудували заново (П. Дорошко); Протягом 5-6 років архітектори, будівельники і реставратори оновлять найцінніші пам'ятки історії, реконструюють діючі будинки (з газети); У кожного свої нагальні справи: загодя купити якусь одежину чи взуття, перекласти перегорілу піч (М. Рудь); Ще треба у хатах то груби перекидати, то білити (Панас Мирний); (Кіндрат Антонович:) Я оце, обробившись в полі, думаю пересипати кошари (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реконструювати — реконструюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. реконструювати — -юю, -юєш, недок. і док., перех. 1》 Здійснювати реконструкцію (у 1 знач.). 2》 Відтворювати, відновлювати первісний вигляд чого-небудь за рештками або описами. 3》 Змінювати конструкцію об'єкта, системи для їх удосконалення, модернізації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. реконструювати — РЕКОНСТРУЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., що. 1. Здійснювати реконструкцію (у 1 знач.). – Цей стадіон доведеться .. реконструювати. Який він буде тоді гарний! (В. Собко). 2. Відтворювати, відновлювати первісний вигляд чого-небудь за рештками або описами. Словник української мови у 20 томах
  4. реконструювати — Реконструюва́ти, -трую́ю, -ю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. реконструювати — РЕКОНСТРУЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех. 1. Здійснювати реконструкцію (у 1 знач.). Реконструювати існуючі і збудувати нові судноремонтні підприємства (Директ. XX з.., 1956, 44); — Цей стадіон доведеться.. реконструювати. Словник української мови в 11 томах