рекорд

У́СПІХ (позитивний наслідок роботи, справи, змагання і т. ін.), ДОСЯ́ГНЕННЯ, УДА́ЧА, ЗДОБУ́ТОК, ПЕРЕМО́ГА, ТАЛА́Н, ЩА́СТЯ, ЗВЕ́РШЕННЯ перев. уроч., книжн., ПО́СТУП заст.; ТРІУ́МФ (блискучий публічний успіх); РЕКО́РД (найвищий наслідок у якійсь роботі). (Юля:) У мене в інституті такі успіхи... Грамотою нагородили (З. Мороз); — Наша експедиція не пройшла марно. Ми вже й зараз можемо сказати про наші досягнення (О. Донченко); Письменницька робота надзвичайно складна. Тут можливі і свої удачі, здобутки, можливі і невдачі, зриви (з журналу); Ці дипломи в різний час присуджено Сашкові за перемоги на змаганнях радіолюбителів-короткохвильовиків (О. Гончар); Я виливаю кров щоднини в ямби І нелегким радію таланом (Д. Павличко); Трудові звершення; Мама обіцяла доні за добрий поступ у науці рожеву шовкову сукенку (Ірина Вільде); Запуск космічних кораблів — справжній тріумф науки і техніки; Ївжин батько поставив рекорд по сівбі (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

рекорд — реко́рд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
рекорд — СПРТ. найвище досягнення <�показник>; (брехні) найвищий ступінь <�вияв>. Словник синонімів Караванського
рекорд — [реикорд] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
рекорд — -у, ч. 1》 Найвище досягнення, здобуте в чому-небудь. Встановлювати рекорд — досягати найвищих показників у чому-небудь. 2》 перен., розм. Найвищий ступінь вияву чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
рекорд — Осяг найвищий Словник чужослів Павло Штепа
рекорд — РЕКО́РД, у, ч. 1. Найвище досягнення, здобуте в чому-небудь. Диск блиснув проти сонця і вдарився об землю недалеко від прапорця. Кілька сантиметрів залишалось до рекорду (В. Словник української мови у 20 томах
рекорд — ре́ко́рд рекорд ◊ кро́пнути ре́ко́рд → кропнути Лексикон львівський: поважно і на жарт
рекорд — реко́рд (англ. record – запис, протокол, від лат. recordo – згадую, пам’ятаю) найвище досягнення, здобуте в якійсь галузі (у праці, спорті тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
рекорд — поби́ти реко́рд. Зайняти перше місце, перемогти в чому-небудь. Уперта боротьба за першість розгорілась на гарбузах. Рекорд побив здоровенний дядько Ананій (Є. Кравченко). Фразеологічний словник української мови
рекорд — Реко́рд, -ду; -ко́рди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
рекорд — РЕКО́РД, у, ч. 1. Найвище досягнення, здобуте в чому-небудь. Диск блиснув проти сонця і вдарився об землю недалеко від прапорця. Кілька сантиметрів залишалось до рекорду (Собко, Стадіон, 1954, 10); Рекорд дальності польоту належить морським ластівкам... Словник української мови в 11 томах