ремество
РЕМЕСЛО́ (дрібне виробництво готових виробів), МАЙСТЕ́РСТВО, РУКОМЕСЛО́ розм., РЕМЕСТВО́ розм.; ПРО́МИСЕЛ (виробництво виробів з метою добування засобів існування). — Ви будете чоботи шити?! — здивувалася і обурилася Зося. — А чого ж, батькове ремесло не треба забувати (М. Стельмах); Якусь мені Бог дав легку руку до майстерства: що очима ввиджу, то руками зроблю (І. Франко); Я мріяв тоді стати ковалем. Це рукомесло було в нашому селі у великій пошані (з журналу); — Ні землі, ні худоби, ні доброго ремества я вам не залишу після смерті, — учіться, діти, та шукайте других шляхів (С. Васильченко); Художньо-різьбярський промисел у місті Косові і селі Річках дає значний.. заробіток багатьом сотням людей (І. Волошин).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ремество — ремество́ іменник середнього роду ремесло розм. Орфографічний словник української мови
- ремество — -а, с., розм. Те саме, що ремесло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ремество — РЕМЕСТВО́, а́, с., розм. Те саме, що ремесло́. Поганеньке ремество краще доброго злодійства (прислів'я); На цехових короговках, гаптованих шовком та золотом, сяяли ознаки ремества: чобіт, ножиці, меч, молот, риба, кухоль (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
- ремество — Ремество́, -ва́, -ву́; -ме́ства, -ме́ств і ремесло́, -ла́, -лу́; -ме́сла, -ме́сел рукомесло́ = ремество́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ремество — РЕМЕСТВО́, а́, с., розм. Те саме, що ремесло́. Поганеньке ремество краще доброго злодійства (Укр.. присл.., 1963, 93); На цехових короговках, гаптованих шовком та золотом, сяяли ознаки ремества: чобіт, ножиці, меч, молот, риба, кухоль (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 379). Словник української мови в 11 томах
- ремество — Ремество, -ва с. Ремесло. Отцева-матчина молитва в кунецтві, в реместві на поміч помагає. Мет. 347. Словник української мови Грінченка