1. Словник української мови в 11 томах

ремество

РЕМЕСТВО́, а́, с., розм. Те саме, що ремесло́.

Поганеньке ремество краще доброго злодійства (Укр.. присл.., 1963, 93);

На цехових короговках, гаптованих шовком та золотом, сяяли ознаки ремества: чобіт, ножиці, меч, молот, риба, кухоль (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 379).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ремество — ремество́ іменник середнього роду ремесло розм. Орфографічний словник української мови
  2. ремество — -а, с., розм. Те саме, що ремесло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ремество — РЕМЕСТВО́, а́, с., розм. Те саме, що ремесло́. Поганеньке ремество краще доброго злодійства (прислів'я); На цехових короговках, гаптованих шовком та золотом, сяяли ознаки ремества: чобіт, ножиці, меч, молот, риба, кухоль (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  4. ремество — РЕМЕСЛО́ (дрібне виробництво готових виробів), МАЙСТЕ́РСТВО, РУКОМЕСЛО́ розм., РЕМЕСТВО́ розм.; ПРО́МИСЕЛ (виробництво виробів з метою добування засобів існування). — Ви будете чоботи шити?! — здивувалася і обурилася Зося. Словник синонімів української мови
  5. ремество — Ремество́, -ва́, -ву́; -ме́ства, -ме́ств і ремесло́, -ла́, -лу́; -ме́сла, -ме́сел рукомесло́ = ремество́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ремество — Ремество, -ва с. Ремесло. Отцева-матчина молитва в кунецтві, в реместві на поміч помагає. Мет. 347. Словник української мови Грінченка