репаний

НЕОСВІ́ЧЕНИЙ (який не здобув освіти), НЕВЧЕ́НИЙ, НЕОДУКО́ВАНИЙ заст.; МАЛОГРА́МОТНИЙ, НЕГРА́МОТНИЙ підсил., БЕЗГРА́МОТНИЙ підсил. (який погано розбирається в якій-небудь галузі знань); НЕІНТЕЛІГЕ́НТНИЙ, НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, НЕРОЗВИ́НЕНИЙ (НЕРОЗВИ́НУТИЙ), СІ́РИЙ підсил., ТЕ́МНИЙ підсил., РЕ́ПАНИЙ зневажл. (неосвічений, з недостатнім культурним та інтелектуальним розвитком). (Тарас:) Соня — гарна дівчина, але зовсім неосвічена, зовсім мало вчилась і читала (Б. Грінченко); От простий, невчений чоловік, з доморощеним розумом, а як він міркує! (М. Коцюбинський); Технічно малограмотна людина; (Омелько:) А справді, і я знав її (загадку). (Іван:) Та справді ж, справді у решеті дірки! Ех, ви, неграмотні! Ану вгадайте другу! (М. Кропивницький); Це припустити могла б людина абсолютно безграмотна (В. Еллан); Жінка його не сподобалась мені: неінтелігентна, нецікава (М. Коцюбинський); Боже, які ми ще некультурні (М. Коцюбинський); — Підеш, серце, за такого сірого та репаного мужика, як і твій батько (І. Нечуй-Левицький); Колись.. русалки були.. — Забобони темних людей, Бабарихо, — суворо сказав Пронька (О. Донченко). — Пор. неви́хований, неписьме́нний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. репаний — ре́паний 1 прикметник який потріскався розм. ре́паний 2 прикметник темний, неосвічений розм., зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. репаний — Потрісканий, р. тріслий; (хто) некультурний, НЕПИСЬМЕННИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. репаний — див. старий; шершавий Словник синонімів Вусика
  4. репаний — -а, -е, розм. 1》 Який потріскався, лопнув від чогось, покрився тріщинами, дав тріщини. 2》 перен., зневажл. Неграмотний, неосвічений (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. репаний — РЕ́ПАНИЙ, а, е, розм. 1. Який потріскався, лопнув від чогось, покрився тріщинами, дав тріщини. Коли взяв [голова] на репану губу товсту незграбну цигарку, тихо заговорив: – Ну так: підеш, Саню, льон брати на пробу врожаю (Іван Ле)... Словник української мови у 20 томах
  6. репаний — Ре́паний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. репаний — РЕ́ПАНИЙ, а, е, розм. 1. Який потріскався, лопнув від чогось, покрився тріщинами, дав тріщини. Коли взяв [голова] на репану губу товсту незграбну цигарку, тихо заговорив: — Ну так: підеш, Саню, льон брати на пробу врожаю (Ле, Мої листи, 1945, 21)... Словник української мови в 11 томах
  8. репаний — Репаний, -а, -е 1) Корявый, потрескавшійся. Дуже спіла диня — репана. Лебед. у. 2) Простой, грубый, неотесанный. Репані мужики. Черк. у. Словник української мови Грінченка