репаний

Значення в інших словниках

1. репаний — ре́паний 1 прикметник який потріскався розм. ре́паний 2 прикметник темний, неосвічений розм., зневажл. Орфографічний словник української мови
2. репаний — див. старий; шершавий Словник синонімів Вусика
3. репаний — -а, -е, розм. 1》 Який потріскався, лопнув від чогось, покрився тріщинами, дав тріщини. 2》 перен., зневажл. Неграмотний, неосвічений (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. репаний — РЕ́ПАНИЙ, а, е, розм. 1. Який потріскався, лопнув від чогось, покрився тріщинами, дав тріщини. Коли взяв [голова] на репану губу товсту незграбну цигарку, тихо заговорив: – Ну так: підеш, Саню, льон брати на пробу врожаю (Іван Ле)... Словник української мови у 20 томах
5. репаний — НЕОСВІ́ЧЕНИЙ (який не здобув освіти), НЕВЧЕ́НИЙ, НЕОДУКО́ВАНИЙ заст.; МАЛОГРА́МОТНИЙ, НЕГРА́МОТНИЙ підсил., БЕЗГРА́МОТНИЙ підсил. (який погано розбирається в якій-небудь галузі знань); НЕІНТЕЛІГЕ́НТНИЙ, НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, НЕРОЗВИ́НЕНИЙ (НЕРОЗВИ́НУТИЙ)... Словник синонімів української мови
6. репаний — Ре́паний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. репаний — РЕ́ПАНИЙ, а, е, розм. 1. Який потріскався, лопнув від чогось, покрився тріщинами, дав тріщини. Коли взяв [голова] на репану губу товсту незграбну цигарку, тихо заговорив: — Ну так: підеш, Саню, льон брати на пробу врожаю (Ле, Мої листи, 1945, 21)... Словник української мови в 11 томах
8. репаний — Репаний, -а, -е 1) Корявый, потрескавшійся. Дуже спіла диня — репана. Лебед. у. 2) Простой, грубый, неотесанный. Репані мужики. Черк. у. Словник української мови Грінченка