реп'ях

ПРИЧЕ́ПА розм. (надмірно прискіплива чи набридлива людина), НАДОЇ́ДА розм., НАСТИ́РА розм., НАКИ́ДАЧ розм., ІРЖА́ зневажл., СЛЬОТА́ зневажл., РЕП'ЯХ зневажл. — Оце причепилася причепа! Не питай, бо швидко старий будеш (І. Нечуй-Левицький); (Мати:) Тобі б усе ганяти по шурхах з приблудою, з накидачем отим! (Леся Українка); Іржа, а не чоловік! Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Панас Мирний); — Сльота така. Як ви думаєте?.. до начальства ще може полізти. — Еге,- той йому. — То й нам нагорить (А. Тесленко); Аж ось наздоганяє його Петро Шраменко. — Чого ще оцей бабський реп'ях од мене хоче? — каже, зупинившись, Кирило Тур (П. Куліш).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реп'ях — реп'я́х іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. реп'ях — див. нав'язливий Словник синонімів Вусика
  3. реп'ях — -а, ч. 1》 Бур'ян родини складноцвітих із чіпким суцвіттям і з колючками. 2》 Колюча чіпка головка, суцвіття цієї рослини. 3》 перен., розм. Про причіпливу людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. реп'ях — РЕП'Я́Х, а́, ч. 1. Бур'ян родини складноцвітих з чіпким суцвіттям і з колючками. Під полом лежали усякі трави і коріння: .. дурман, усякі реп'яхи, куряча сліпота та й багато дечого (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. реп'ях — Реп'ях, -ха м. 1) раст. Aretium lappa, репейникъ. Причепився, як репях. Ном. № 2744. 2) — польовий. раст. Carduus nutans. ЗЮЗО. І. 174. ум. реп'яшок. Словник української мови Грінченка