ринь
ГА́ЛЬКА (відшліфовані водою камінці), ГРА́ВІЙ, ЖОРСТВА́, РІНЬ (РИНЬ), РІ́ННЯ поет. З моря тягне легкий бриз, дзвенять хвилі, ліниво оплескуючи кучугуру сірих каменів, .. шелестять дрібною галькою (О. Левада); Човен ткнувся носом у гравій (О. Донченко); Дзвенить прибій на жорстві біля ніг (З. Тулуб); Стежки від хвіртки до ґаночка були здебільшого посипані рінню (Ірина Вільде); Плескаті, шумні береги Шуршали, вкрившись голубою ринню (М. Бажан); Ніколи так жадібно не вбирав Я красоту весняного одіння, Пісок обмілин, жовтобоке ріння, Брунатні лози і смарагди трав (М. Зеров).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ринь — ринь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ринь — див. рінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ринь — РИНЬ див. рінь. Словник української мови у 20 томах
- ринь — РИНЬ див. рінь. Словник української мови в 11 томах
- ринь — Ринь, -ні ж. Гравій, рѣчные камешки. Галиц. Словник української мови Грінченка