ринь

ГА́ЛЬКА (відшліфовані водою камінці), ГРА́ВІЙ, ЖОРСТВА́, РІНЬ (РИНЬ), РІ́ННЯ поет. З моря тягне легкий бриз, дзвенять хвилі, ліниво оплескуючи кучугуру сірих каменів, .. шелестять дрібною галькою (О. Левада); Човен ткнувся носом у гравій (О. Донченко); Дзвенить прибій на жорстві біля ніг (З. Тулуб); Стежки від хвіртки до ґаночка були здебільшого посипані рінню (Ірина Вільде); Плескаті, шумні береги Шуршали, вкрившись голубою ринню (М. Бажан); Ніколи так жадібно не вбирав Я красоту весняного одіння, Пісок обмілин, жовтобоке ріння, Брунатні лози і смарагди трав (М. Зеров).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ринь — ринь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ринь — див. рінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ринь — РИНЬ див. рінь. Словник української мови у 20 томах
  4. ринь — РИНЬ див. рінь. Словник української мови в 11 томах
  5. ринь — Ринь, -ні ж. Гравій, рѣчные камешки. Галиц. Словник української мови Грінченка